Основні ознаки процесів знакотворення: погляд на розуміння як вияв семіозису

Abstract

Стаття присвячена розгляду розуміння як одного з ключових об'єктів філософських студій в ракурсі процессу знакотворення. Встановлюються основні ознаки цього процессу: а) „горизонтність" мовної свідомості; б) настанова на розміння чи інтенціональний аспект; в) інтерсуб'єктивність; г) комунікация як умова і контекст розуміння. Семіозис розглядається як вияв єдності людської самості і світу, оскільки є не просто пристосуванням індивіда до реальності, а диференційованим динамічним процесом, який забезпечує розуміння цієї реальності в середовищі життєвого світу людини.

Philisophers have produced a lot of different interpretations of human understanding. In this article the author aims to participate in such an endeavor by linking the philosophic ideas to semiotic inquiry. This task has found expression in this article in bringing to the fore and making explicit four main features of sign creation processes: a) „horizon" of lingual consciousness; b) intentional aspect; c) intersubjectivity; d) communication as the condition and context of understanding. Semiosis as a dynamic process involving the creation and interpretation of signs is claimed to be the fundamental mode of operation of our being-in-the-world and all-embracing form of the constitution of the man's world of life.

Автор статьи присоединяется к обсуждению важнейшего для философии вопроса понимания и предлагает рассматривать его в ракурсе процесса знакообразования. Выделяються основные признаки этого процесса: а) „горизонтность" языкового сознания; б) установка на понимание или интенциональный аспект; в) интерсубъективность; г) коммуникация как условие и контекст понимания. Утверждается, что семиозис есть проявление единства человеческой самости и мира, поскольку является не просто приспособлением индивида к реальности, а дифференцированным динамичным процессом, обеспечивающим ее понимание в среде жизненного мира человека.