Використання проблемно-пошукових та кейс-методів під час вивчення ключових тем давньої та середньовічної історії України

Abstract

У статті проаналізовано можливості використання проб-лемно-пошукового навчання та кейс-методу у викладанні ключових тем давньої та середньовічної історії України у вищій школі. Обґрунтовано, що традиційна модель трансляції знань не відповідає сучасним викликам історичної освіти, зумовленим процесами деколонізації, інформаційною війною та зміною освітніх запитів студентської аудиторії. На основі узагальнення вітчизняних і зарубіжних педагогічних досліджень та аналізу власного викладацького досвіду розкрито теоретичні засади проблемно-пошукового підходу й кейс-методу, їхній потенціал у формуванні критичного мислення, історичної емпатії та здатності до інтерпретації джерел. Показано, що поєднання цих методів дозволяє моделювати процес історичного пізнання, активізувати навчальну діяльність студентів і трансформувати роль викладача з транслятора знання в модератора інтелектуального пошуку. У статті представлено конкретні приклади застосування проблемно-пошукових і кейсових завдань у курсах давньої та середньовічної історії України, зокрема під час аналізу проблем етногенезу, античної спадщини, становлення державності та політичних рішень середньовічних правителів. Визначено педагогічні ефекти впровадження активних методів навчання, окреслено їхні переваги, обмеження та методичні виклики, пов’язані з підготовкою кейсів і оцінюванням результатів навчання. Доведено, що проблемно-пошукове навчання та кейс-метод сприяють формуванню компетентнісної моделі історичної освіти, підвищують її суспільну значущість і відповідають завданням підготовки фахівців, здатних критично осмислювати історичні наративи та протистояти маніпуляціям історичною пам’яттю.

The article analyzes the possibilities of applying problem-based learning and the case method in teaching key topics of the ancient and medieval history of Ukraine in higher education. It is argued that the traditional model of knowledge transmission no longer meets the contemporary challenges of historical education, which are shaped by processes of decolonization, information warfare, and changing educational demands of the student audience. Based on the synthesis of domestic and international pedagogical research and the analysis of the author’s teaching experience, the paper reveals the theoretical foundations of the problem-based approach and the case method, as well as their potential in developing critical thinking, historical empathy, and the ability to interpret historical sources. It is shown that the integration of these methods makes it possible to model the process of historical inquiry, intensify students’ learning activities, and transform the role of the teacher from a transmitter of knowledge into a facilitator of intellectual exploration. The article presents concrete examples of the application of problem-based and case-oriented tasks in courses on the ancient and medieval history of Ukraine, particularly in the analysis of issues of ethnogenesis, ancient heritage, state formation, and political decisions of medieval rulers. The pedagogical effects of implementing active learning methods are identified, and their advantages, limitations, and methodological challenges related to case design and learning assessment are outlined. It is demonstrated that problem-based learning and the case method contribute to the formation of a competency-based model of historical education, enhance its social relevance, and correspond to the objectives of training specialists capable of critically interpreting historical narratives and resisting manipulations of historical memory.