Оптимізація землекористування як напрям адаптації до змін клімату (на прикладі Хоростківської територіальної громади)

Abstract

Метою дослідження є аналіз геоекологічних підходів до оптимізації землекористування територіальних громад, з позиції адаптації до змін клімату. Об’єктом дослідження обрано Хоростківську міську територіальну громаду, загальною площею 183,6 км2. Встановлено, що розораність громади становить 80 %, лісистість – 3 %, частка забудованих земель – 6 %, інші сільськогосподарські землі займають 8,5 %. Частка природних угідь у громаді складає 13 %. Відповідно до методики Міжурядової групи з питань зміни клімату, визначено, що землі Хоростківської громади, впродовж року, продукують близько 14,5 тис. т парникових газів. За умови реалізації розробленої нами оптимізаційної моделі землекористування, Хоростківська громада перейде із категорії емітента парникових газів до поглинача, поглинаючи близько 8 тис. т СО2 щороку.

The aim of the study is to analyze geoenvironmental approaches to optimizing land use in the territorial communities from the perspective of climate change adaptation. The object of the study is the Khorostkivska urban territorial community with a total area of 183.6 km2. Installed that the community's ploughed land is 80%, forested land is 3%, the share of built-up land is 6%, and other agricultural land occupies 8.5%. The share of natural lands in the community is 13%. According to the methodology of the Intergovernmental Panel on Climate Change, it was determined that the lands of the Khorostkivska community produce about 14.5 thousand tonnes of greenhouse gases per year. With the implementation of the optimised land use model developed by us, the Khorostkivska community will move from being a greenhouse gas emitter to a sink, absorbing about 8 thousand tonnes of CO2 annually.