Стан невротизації та копінг-стратегії здобувачів вищої освіти під час війни у координатах підвищення рівня їх стресостійкості

Abstract

Психолого-педагогічні дослідження стресових станів особливої актуальності набувають під час війни. Сьогодні важливою є реалізація на практиці особистісного підходу до здобувачів вищої освіти, а конкретизувати індивідуальні траєкторії навчання та виховання можна за допомогою систематичного моніторингу їх станів (у тому числі психологічних). Встановити реальний стан невротизації студентської молоді та визначити специфіку обрання респондентами стратегій подолання стресових ситуацій у конкретних освітніх середовищах Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя (Україна) та Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (Україна)  головна мета нашого дослідження. Аналіз останніх досліджень і публікацій підтвердив, що означена проблематика є актуальною на сьогоднішній день та привертає увагу українських та зарубіжних вчених. У статті презентовано результати опитування респондентів закладів вищої освіти за методиками Л. Вассермана «Методика дослідження рівня невротизації» та С. Хобфолла «Стратегії подолання стресових ситуацій». Результати дослідження свідчать про значну кількість (близько чверті опитаних) респондентів з високим рівнем невротизації, а також про позитивні зрушення в динаміці невротизації протягом 2023 року. Встановлено специфіку вибору респондентами стратегій подолання стресових ситуацій. За допомогою коефіцієнта Пірсона визначено кореляційні зв’язки між окремими стратегіями здобувачів вищої освіти у стресових ситуаціях. Систематичний моніторинг досліджуваних явищ дає змогу зробити висновки про реальні проблеми, які існують в конкретний момент часу в освітньому середовищі та врахувати їх у процесі психолого-педагогічної підтримки студентів в умовах війни й у цілеспрямованій діяльності з підвищення рівня їх стресостійкості.

Psychological and pedagogical research on stress conditions becomes particularly relevant during wartime. Today, the implementation of a personalized approach to higher education students is crucial, and specifying individual learning and upbringing trajectories can be achieved through systematic monitoring of their conditions (including psychological ones). The main goal of our study is to determine the real state of neuroticism among higher education students and identify the specifics of respondents' chosen strategies for coping with stressful situations in specific educational environments of Ternopil Ivan Puluj National Technical University (Ukraine) and Volodymyr Hnatiuk Ternopil National Pedagogical University (Ukraine). Analysis of recent research and publications confirmed that the mentioned issue is relevant today and attracts the attention of both Ukrainian and foreign scholars. The article presents the results of surveys conducted among respondents from the mentioned higher education institutions using the methodologies of L. Wasserman's «Neuroticism Level Research Methodology» and S. Hobfoll's «Coping Strategies for Stressful Situations». The research results indicate a significant number (more than a quarter of respondents) with a high level of neuroticism, as well as positive shifts in the dynamics of neuroticism throughout 2023. The specificity of respondents' choice of coping strategies for stressful situations has been identified. Using the Pearson coefficient, correlations between individual coping strategies of higher education students in stressful situations were determined. Systematic monitoring of the studied phenomena allows conclusions to be drawn about real problems existing at a specific moment in the educational environment and to take them into account in the process of psychological and pedagogical support for students in wartime conditions and in targeted activities aimed at increasing their stress resilience.