Церемонія прощання із загиблими військовими. Етичні номінації чутливого візуального контенту в медіа

Abstract

Актуальність дослідження зумовлена важливістю вивчення в журналістикознавстві медіачутливого візуального контенту і особливостеи и ого висвітлення. Мета статті — ви-явлення та аналіз негативних тенденціи етичних номінаціи чутливого контенту в медіа щодо етики фоторепрезентації церемоніи прощання з загиблими віи ськовими. Предметом дослідження є етичні аспекти візуального контенту в украї нських медіа. Аналізуються роль контексту, можливість документування подіи через фотографію та ї ї суб’єктивність, емоціи не навантаження, яке несе фотографія, і ї ї вплив на глядача, фіксація порушень прав людини, а також етичні питання висвітлення церемоніи прощання із загиблими віи сько-вими. У дослідженні застосовані загальнонаукові та спеціальні методи і прии оми: емпірич-ного і системного аналізу, аналітичнии , компаративнии , описовии . У результаті дослідження з’ясовано, що етичні принципи журналістики завжди були актуальними, але з початком віи ни у 2014 році та з повномасштабним вторгненням Росіи -ської Федерації в Украї ну в лютому 2022 року це питання стало ще важливішим і набуло нового значення. На сьогодні в Украї ні не існує жодного цілісного дослідження, яке б стосу-валося етичних принципів журналістики в оприлюденні візуальних матеріалів про жертв віи ни. Етичні норми публікації зображень похоронної церемонії віи ськових, які загинули від росіи ської агресії , залишаються доволі невизначеними. Проте в реаліях сьогодення, ко-ли номінації медіачутливого контенту часто транслюються в медіа, ця тематика потребує сери озної рефлексії . Важливо дослідити та визначити межу між необхідністю використан-ня фотографіи для підтвердження фактів воєнних злочинів і етикою поширення експреси-вних зображень у ї хньому первісному вигляді. Вважаємо, що медіа, фіксуючи процесію похорону віи ськовослужбовців, не враховують всіх аспектів впливу фотографії на читачів. Є и мовірність, що частина аудиторії могла б віддати перевагу тому, щоб не бачити зображення віи ськовослужбовця в труні крупним планом. З’ясовано, що ретушування подібних фото (заблюрення обличчя) було б професіи ним підходом у такіи ситуації , адже прощання із загиблим визначає подальші етапи, зокрема повернення и ого родичів і близьких до нормального життя. Тому медіи ні фото з поховання загиблих віи ськових повинні переглядатися читачами тільки свідомо, але в жодному разі не випадково.

The relevance of this research is underscored by the importance of studying sensitive visual content in the media and understanding how it is covered in journalism. This article aims to identify and analyze negative trends in the ethical handling of sensitive content, specifically re-garding the photographic representation of farewell ceremonies for Ukrainian soldiers. The sub-ject of the research is the ethical aspects of visual content in Ukrainian media. The analysis fo-cuses on the importance of context, the possibility of documenting events through photography and its inherent subjectivity, the emotional weight a photograph carries, its impact on the view-er, the recording of human rights violations, and the ethical issues surrounding the coverage of farewell ceremonies for fallen soldiers. The research employs general scientific methods and techniques, including empirical and systematic analysis as well as analytical, comparative, and descriptive methods. The results of the study. The ethical principles of journalism have always been relevant. However, with the onset of the war in 2014 and the full-scale invasion of Ukraine by the Russian Federation in February 2022, these issues have become even more significant and have gained new meaning. To date, there is no comprehensive research in Ukraine addressing the ethical principles of journalism concerning the publication of visual materials concerning war victims. The ethical standards for publishing images of military funerals of those who died as a result of Russian aggression remain ambiguous. This topic requires serious reflection in today’s media environment, where sensitive content is frequently aired. It is crucial to explore and define the boundary between the necessity of using photographs to substantiate war crime evidence and the ethics of disseminating emotionally charged images in their original form. It has been noted that the media often do not take into account the potential impact of pho-tos from the funerals of fallen soldiers on their audience. Some viewers may prefer not to see close-up images of soldiers in coffins. The research suggests that retouching such photos (e.g., blurring the face) would be a professional approach, as the depiction of farewell ceremonies can significantly affect the grieving process of the deceased’s relatives and loved ones. Thus, media images of military funerals should be presented to encourage thoughtful consideration rather than incidental shock or distress.