Концептуальна етимологія та культурологічні передумови становлення фаху піаніста-концертмейстера

Abstract

У статті досліджено питання cоціокультурних передумов становлення фаху піаніста-концертмейстера, етимологія дефініцій «капельмейстер», «клавірист», «акомпанемент», «акомпаніатор», «акомпанування», «супровід», «концертмейстер», «корепетитор», «артист камерного ансамблю», «тапер», «піаніст-ілюстратор музики», «концертмейстерілюстратор». Розглянуто їхні рольові функції, детермінанти схожості та відмінності. Охарактеризовано тенденції їх використання.

В статье рассматриваются вопросы социокультурных предпосылок становления профессии пианиста-концертмейстера, этимология дефиниций «капельмейстер», «клавирист», «аккомпанемент», «аккомпаниатор», «аккомпанирование», «сопровождение», «концертмейстер», «коррепетитор», «артист камерного ансамбля», «тапёр», «пианист-иллюстратор музыки». Рассмотрено их ролевые функции, детерминанты сходства и отличий. Охарактеризовано тенденции их использования.

Questions of social and cultural pre-conditions of becoming of pianist-concertmaster’ profession are examined in the article, the origin of determinations «bandmaster», «that, who plays on a clavier», «accompaniment», «accompanist», «to accompany», «concertmaster», «korrepetitor», «artist of chamber ensemble», «taper», «music pianist-illustrator». Their role functions, factors of likeness and differences are considered. The tendencies of their use are described.