Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/14146
Назва: | Концептуальні основи розвитку екологічного туризму |
Інші назви: | Концептуальные основы развития экологического туризма СONCEPTUAL FRAMEWORK OF THE DEVELOPMENT OF ECOLOGICAL TOURISM |
Автори: | Сич, Віталій |
Бібліографічний опис: | Сич В. Концептуальні основи розвитку екологічного туризму // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Географія. Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2019. № 1 (Вип. 46). С. 173-181. |
Дата публікації: | 2019 |
Видавництво: | Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка |
Ключові слова: | екотуризм рекреаційно-туристська діяльність природоохоронні території экотуризм рекреационно-туристическая деятельность природоохранные территории ecotourism recreational and tourist activity nature protected areas |
Серія/номер: | Географія; |
Короткий огляд (реферат): | У статті розглянуто питання відсутності єдиної використовуваної термінології в сфері екотуризму,
пропонуються уточнення в діючих поняттях і дається нове поняття екотуристської діяльності. Запропонована класифікація видів туризму з урахуванням критерію туристської дестинації. Наголошено на активізацію процесів формування системи природоохоронних територій, в тому числі і в Україні, які виступають основою для розвитку екотуризму. Сформульовано та обґрунтовано ключові принципи розвитку екологічного туризму. На підставі аналізу різних варіантів виділення видів і форм екологічного туризму запропонована класифікація видів екологічного туризму. В статье рассмотрен вопрос отсутствия единой используемой терминологии в сфере экотуризма, предлагаются уточнения в действующих понятиях и дается новое определение экологического туризма. Предлагается классификация видов туризма с учетом критерия туристской дестинации, где в зависимости от цели туристического путешествия изменяется и характер туристической местности. Отмечена активизация процессов формирования системы природоохранных территорий, в том числе и в Украине, которые выступают основой для развития экотуризма. Согласно природоохранным законодательным нормам, одним из видов использования территорий и объектов природно-заповедного фонда является их использование в оздоровительных и других рекреационных целях. Рассмотрены понятия, наиболее близкие по своему содержанию термину "экотуризм", такие как ''мягкий туризм", "природный туризм". Проанализированы основные концептуальные подходы, которые преобладали в сфере изучения туризма с 60-х годов прошлого века, среди них защитная, предупредительная и адаптационная концепции. Экологический туризм подпадает под альтернативный туризм, который противопоставляется массовому туризму. В конце прошлого века появилась концепция устойчивого туризма, который с одной стороны отвечает тем же критериям экологичности как и "мягкий туризм", с другой стороны он должен ориентироваться на интересы местного населения. В статье приведены принципы экотуризма, которые используются в международной практике, вместе с тем подчеркивается, что среди принципов такой, как компетентное управление развитием экотуризма на уникальных природных комплексах. На основании анализа различных вариантов выделения видов и форм экологического туризма предложена классификация видов экологического туризма. The article addresses the issue of the lack of a single terminology used in the field of ecotourism, offers clarifications in existing concepts and provides a new definition of ecotourism. The emergence of ecotourism occurred as a result of increasing self-awareness and understanding of the global problems of mankind by the broad masses, who are now in favor of ecologization of various spheres of life. New trends to independent travel appeared on the tourist market, the range of the offered recreational and tourist services has expanded. The article proposes a classification of types of tourism, taking into account the criterion of tourist destination, where, depending on the purpose of tourist travel, the nature of the tourist area also changes. The intensification of the processes of formation of a system of protected areas, including in Ukraine, which are the basis for the development of ecotourism, was noted. According to environmental legislation, one of the uses of the territories and objects of the natural reserve fund is their use for tourist and other recreational purposes. Concepts that are closest in content to the term “ecotourism” are considered, such as “soft tourism” and “nature tourism.” Natural tourism is a broader concept than “ecotourism”, and is not always identical to it. The main conceptual approaches that have prevailed in the study of tourism since the 50s of the last century are analyzed. In the postwar period, the “defensive” concept prevailed, which tended to view tourism uncritically as an economic advantage for most tourist destinations. So, the mass tourism sector emerged. During the 1970s, the “defensive” concept faced a “precautionary” concept that viewed mass tourism in a more critical light due to its negative consequences. The next logical step in this evolution was the emergence 1980s of the “adaptation” concept, which introduced the concept of “alternative tourism” as a qualitative alternative to mass tourism. Ecotourism falls under alternative tourism. Mass tourism is in this model as a mutually exclusive category of tourism, divided by the socalled "conceptual barrier", such a structure is common in the literature. Ecotourism can strengthen the product of mass tourism, offering opportunities for diversification, enjoys particular attractiveness in light of the increasing "greening" of the tourism market. In turn, mass tourism provides a large market of potential ecotourists, which helps to position ecotourism as an important stakeholder (stakeholder) that can lobby interests along with stakeholders in other sectors, such as agriculture and logging. At the end of the last century, the concept of sustainable tourism emerged, which was conceived as tourism, which would not threaten the economic, social, cultural or ecological integrity of a tourist destination for a long time. It should meet the same criteria of environmental friendliness and impact on the social sphere, as “soft tourism”, but it should be guided by the interests of the local population. Sustainable tourism can also be realized in cities, while ecotourism takes place in areas close to nature, taking into account environmental, social and cultural influences. Based on this, ecotourism connects the sustainable development of the territory with nature conservation, that is, it should contribute to the preservation of natural resources, and also provides opportunities for environmental education for tourists and the public. The article presents the principles of ecotourism, which are used in international practice, at the same time emphasizing that among the principles are such as competent management of the development of ecotourism in unique natural complexes. Based on the analysis of various options for identifying types and forms of ecotourism, a classification of ecotourism types has been proposed. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/14146 |
ISSN: | 2311-3383 |
Розташовується у зібраннях: | Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Географія. 2019. № 1 (46) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Sych.pdf | 613,59 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.