«Розвіялися сни мої рожеві» (до проблеми модерністської парадигми любовної лірики Богдана Лепкого)

Abstract

The article investigates love poems of Bohdan Lepkyi, which were included into a cycle of verses “In spring”. A research represents his love lyrics as a specific modern poetry. The paper discovers the leading motives of love lyrics and shows that as usual they are associated with undivided love or dealing with the memories of love that has passed. The investigation finds out that love motives are closely intertwined with the landscape. In article the main images and symbols of love poems are analysed, the most productive ways of their creation are defined and the poetic and stylistic dominants of love lyrics are revealed. It is established that the most notable stylistic feature of the poet’s word art, following from his romantic attitude to the world around, is melancholy. It is proved that Bohdan Lepkyi managed to depart from old folklore tradition of the image creation and to develop his own individual style manner, but he couldn’t completely break the link with folk poetic art. This research is important for further scientific studies of the genesis of the love poetry of Bohdan Lepkyi.

На матеріалі циклу поезій «Весною» досліджено любовну лірику Богдана Лепкого і зроблено спробу цілісного представлення модерністської її парадигми. Розкрито провідні мотиви любовної лірики й показано, що вони переважно розкривають нерозділене кохання або пов’язані зі спогадами про кохання, що минуло. З’ясовано, що любовні мотиви найтісніше переплітаються з пейзажними. Проаналізовано систему образів та символів поезій про кохання (зокрема, образ серця, квітів, солов’я та образ коханої) і визначено найпродуктивніші засоби їх творення (метафора, персоніфікація, порівняння, паралелізм, повтор та кільце). Виявлено поетико-стильові домінанти любовної лірики. Встановлено, що найпомітніша стильова домінанта поета, яка витікає з його романтичного світосприйняття — туга. Доведено, що Богдану Лепкому вдалося відійти від фольклорної традиції зображення (поезія набула медитативного характеру, відбувся перехід на внутрішнє самоспоглядання, занурення в думки, спогади, почуття) та виробити власну індивідуально-стильову манеру, хоча повністю розірвати зв’язок із народнопоетичною творчістю він не зміг (фольклорні образи, символи та мінорна емоційна домінанта).

Na materiale cyklu wierszy „Wiosną” zbadana została poezja miłosna Bohdana Łepkiego i podjęto próbę całościowej reprezentacji jej paradygmatu modernistycznego. Ujawnione zostały naczelne motywy miłosne i wykazano, że zwykle ujawniają niespełnioną miłość lub są związane z wspomnieniami o miłości, która przeminęła. Stwierdzono, że motywy miłosne najczęściej są ściśle powiązane z opisami krajobrazu. Analizie został poddany system obrazów i symboli wierszy miłosnych (w tym obraz serca, kwiatów, słowika obraz ukochanej) i określone najbardziej produktywne sposoby ich tworzenia (metafora, personifikacja, porównanie, paralelizm, powtórzenie i rondo). Zostały ujawnione poetyckie dominanty tekstów miłosnych. Ustalono, że najbardziej reprezentacyjną dominantą stylistyczną poety, która wynika z jego światopoglądu romantycznego, jest nostalgia. Udowodnia się, że Bohdanowi Łepkiemu udało się odejść od ludowej tradycji obrazowania (poezja nabywa medytacyjnego charakteru, poeta dokonuje przejścia do introspekcji, zanurzenia w myśli, wspomnienia, uczucia) oraz opracować własną metodę stylistyczną, choć całkowicie się odcina on od twórczości ludowej (folklorystyczne obrazy, symbole oraz minorowa dominanta emocjonalna).