Літературна та загальнокультурна рецепція архетипних просторових уявлень В. Теккерея (в умовах українського сьогодення)

Abstract

W artykule omówione zostały główne aspekty prezentacji archetypowych wyobrażeń przestrzennych w jednym z klasycznych tekstów literatury światowej. Autorzy akcentują najważniejsze cechy archaicznych wyobrażeń przestrzeni i śledzą osobliwości ich odtwarzania w fabule powieści W. Thackeray’a „Targowisko próżności”. Rozpatrzone zostały przejawy obrzędu inicjacji, zjawiska zmian tożsamości, a także postać przewodnika / medium do świata sacrum. W kontekście analizy osobliwości ujawnienia przez Thackeray’a fenomenu snobizmu zostały wyjaśnione aspekty semantyki aksjologicznej wyobrażeń przestrzennych.

У статті розглядаються основні аспекти оприявнення архітипових просторових уявлень в одному з класичних текстів світової літератури. Автори заакцентовують найголовніші ознаки архаїчних уявлень про простір і простежують особливості їх відтворення у сюжетних колізіях роману Теккерея “Ярмарок Суєти”. Розглянуто прояви обряду ініціації, явища зміни ідентичності, а також образ провідника/медіатора у сакральний світ. В контексті аналізу особливостей викриття Теккереєм феномену снобізму з’ясовано аспекти аксіологічної семантики просторових уявлень.

В статье рассматриваются основные аспекты раскрытия архитипичных пространственных представлений в одном из классических текстов мировой литературы. Авторы акцентируют внимание на главных признаках архаических представлений о пространстве и прослеживают особенности их воспроизводства в сюжетных коллизиях романа Теккерея «Ярмарка тщеславия». Рассмотрены проявления обряда инициации, явления изменения идентичности, а также образ проводника/медиатора в сакральный мир. В контексте анализа особенностей разоблачения Теккереем феномена снобизма выяснены аспекты аксиологической семантики пространственных представлений.

The main aspects of the disclosure of archetypical spatial concepts in one of the classic texts of world literature are considered in this article. The authors focus on the major signs of the archaic concepts of space and trace the features of their reproduction in the plot of conflicts of Thackeray novel «Vanity Fair». Manifestations of initiation rite and the phenomenon of changing the identity are analyzed. The image of a conductor/mediator into the sacred world is depicted. On examining the peculiarities of Thackeray’s clarification of snobbery phenomenon, the aspects of axiological semantic of spatial representations are deduced.