Комунікативно орієнтований підхід до навчання іноземних мов у немовних вищих навчальних закладах

Abstract

Розглянуто процес реалізації комунікативно орієнтованого підходу до навчання іноземних мов студентів немовних спеціальностей, що полягає у моделюванні основних закономірностей іншомовної мовленнєвої комунікації з урахуванням їх професійних потреб. Проаналізовано головні умови комунікативної організації заняття з іноземної мови: мовленнєва спрямованість навчального процесу, функціональність і ситуативність навчання, новизна навчального матеріалу, врахування індивідуальних рис кожного студента. Акцентовано увагу на тому, що комунікативно орієнтований підхід у навчанні іноземної мови сприяє максимальному «зануренню» студента у мовленнєву діяльність, в якій практично відсутня рідна мова. Показано, що комунікативно орієнтований підхід до навчання іноземної мови передбачає формування у студентів вмінь і навичок адекватного сприйняття іншомовного мовлення та висловлювання власних думок іноземною мовою відповідно до конкретної ситуації. Розкрито особливості формування іншомовної комунікативної компетентності студентів немовних ВНЗ, які полягають в оволодінні спеціальними лінгвістичними засобами та невербальними аспектами мови, що вивчається. Доведено, що розвиток іншомовної комунікативної компетентності студентів непрофільного ВНЗ успішно реалізовується в умовах навчання ділового спілкування, в якому поєднуються як мовні, так і спеціальні наукові знання. Зроблено висновок про необхідність застосування комунікативно орієнтованого підходу до навчання іноземної мови у немовному ВНЗ, оскільки він максимально наближує навчальний процес до реальної мовної ситуації, розвиває професійно комунікативні, соціолінгвістичні, соціокультурні компетенції студентів.

Рассмотрен процесс реализации коммуникативно-ориентированного подхода к обучению иностранным языкам студентов неязыковых специальностей, который состоит в моделировании основных закономерностей иноязычной речевой коммуникации с учетом профессиональных потребностей студентов. Проанализированы главные условия коммуникативной организации занятия по иностранному языку: речевая направленность учебного процесса, функциональность и ситуативность обучения, новизна учебного материала, учет индивидуальных черт каждого студента. Акцентировано внимание на том, что коммуникативно-ориентированный подход в обучении иностранному языку способствует максимальному «погружению» студента в речевую деятельность, в которой практически отсутствует родной язык. Показано, что коммуникативно-ориентированный подход к обучению иностранному языку предполагает формирование умений и навыков студентов адекватного восприятия иноязычного высказывания и выражения мыслей на иностранном языке в соответствии с конкретной ситуацией. Раскрыты особенности формирования иноязычной коммуникативной компетентности студентов неязыковых вузов, что заключаются в овладении специальными лингвистическими средствами и невербальными аспектами изучаемого языка. Доказано, что развитие иноязычной коммуникативной компетентности студентов непрофильного вуза успешно реализуется в условиях обучения делового общения, в котором сочетаются как языковые, так и специальные научные знания. Сделан вывод о необходимости применения коммуникативно-ориентированного подхода к обучению иностранному языку в неязыковом вузе, поскольку он максимально приближает учебный процесс к реальной языковой ситуации, развивает профессионально коммуникативные, социолингвистические и социокультурные компетенции студентов.

The article deals with the process of realization of the communication-centered approach to the study of foreign languages of the students of non-linguistic specialties. It consists in the modeling of the basic regularities of foreign language communication taking into consideration their professional needs The main conditions of the communicative organization of foreign language classes have been analyzed: the foreign language speech orientation of the educational process, which consists in the practical application of the target foreign language; the learning functionality that includes the methods allowing the most effective acquisition of lexical units and grammatical structures in speech; the situational learning that permits to coordinate the educational material with the professional orientation of students; the novelty of the educational material, consisting in the continuous updating of the material studied; taking into account the individual characteristics of each student. The emphasis has been placed on the fact that the communication-centered approach to the study of foreign languages contributes to the maximum immersion of a student into the foreign speech activity. It has been shown that the communication-centered approach to the study of foreign languages involves the formation of students’ skills and abilities of the adequate perception of foreign language speech and expression of their own opinions in the foreign language according to the specific situation. The peculiarities of the formation of foreign-language communicative competence of students of non-linguistic specialties as mastering special linguistic means and non-verbal aspects of the studied language have been revealed. It has been proved that the development of foreign language communication skills of students of non-linguistic specialities is successfully realized in business communication training, which combines the foreign language knowledge and special scientific skills as well. They contribute to the formation of the productive professional language skills of students. Some of the most effective types of communicative activities (conditional conversation, discussion, commentary, dramatization, business game) and techniques (work in pairs, group work and cooperative learning) have been analyzed. The conclusion about the necessity of using the communication-centered approach to teaching foreign languages in a non-linguistic university has been made. It maximally brings the learning process to a real linguistic situation, developing the professional communication, sociolinguistic, socio-cultural competences of students.