З української ойконімії Київщини: етимологічні коментарі. ІІ

Abstract

У запропонованій статті продовжено вивчення ойконімів Київської області – одного з найдавніших теренів в історії слов’янства. Дослідження проводилося із врахуванням історико-етимологічного аспекту, що дозволяє простежити формування проаналізованих назв від найдавніших відомих фіксацій до сьогодення, зупинитися на динаміці перейменувань. Описані словотвірні моделі, фонетичні зміни, яких зазнали ойконіми в часі, а також їхнє ареальне поширення мають важливе значення для лінгвістичних висновків щодо особливостей становлення місцевого ойконімікону – складової ланки давньої слов’янської культури.

В предлагаемой статье продолжается изучение ойконимов Киевской области – одного из древнейших регионов в истории славянства. Исследование проводилось с учетом историко-этимологического аспекта, что позволяет проследить формирование проанализированных названий от древнейших известных фиксаций до сегоднешнего дня, остановиться на динамике переименований. Описанные словообразовательные модели, фонетические изменения, наслоившиеся на ойконимы со временем, а также их ареальное распространение важны для лингвистических выводов относительно особенностей становления местного ойконимикона – составного звена древней славянской культуры.

The proposed article continues the study of oikonyms of Kiev region – one of the oldest territories in the history of the Slavs. The study is taking into account the historical etymological aspect, which allows us to trace the formation of analyzed names from the oldest known registration to nowadays, to focus on the dynamics of renamings. Described word formation models, phonetic changes undergone in time, as well as their areal distribution, are important for linguistic insights concerning the peculiarities of the formation of local oikonyms, which are an important component of the ancient Slavic culture.