Шевченко – історик

Abstract

У статті, виходячи з постулату визначення історії як колективної пам’яті народу та її націотворчої функції, розглядаються історичні погляди Тараса Шевченка. Виявляється його нонконформізм в умовах реакційної політики імператора Миколи ІІ та аналізуються ті поезії, які впливали на перетворення малоросів в українців. Стверджується, що “Кобзар” був чи не єдиним легальним підручником з історії України в радянські часи, який суперечив панівним офіційним оцінкам минулих подій та персоналій.

В статье, исходя из утверждения об истории как коллективной памяти народа и ее нациообразующей функции, рассмотрены исторические взгляды Т. Шевченко. Показан его нонконформизм в условиях реакционной политики николаевской эпохи, проанализированы сочинения поэта, которые влияли на формирование самосознания украинцев. Утверждается, что “Кобзарь” выполнял функции внецензурного учебника истории Украины в советские времена, поскольку во многом противоречил официозу.

The article, based on the postulate that history is a collective memory of the people and its function of nation creation, considered historical views of Taras Shevchenko. It showed his non-conformism in terms of the reactionary policies of Emperor Nicholas II and analyzes those poems that influenced the transformation of Ukrainians. It is alleged that “Kobzar” was the only legal textbook on the history of Ukraine during the Soviet era, which contradicted the prevailing official estimates of past events and personalities.