Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/7659
Назва: | Надгробний портрет Івана Домонтовича в контексті поховальної культури козацької старшини другої половини XVII–XVIII cт. |
Інші назви: | Надгробный портрет Ивана Домонтовича в контексте похоронной культуры казацкой старшины The grave portrait of Ivan Domontovych in the funeral tradition of Cossack authorities at the end of XVII–XVIII centuries |
Автори: | Попружна, Алла |
Бібліографічний опис: | Попружна, А. Надгробний портрет Івана Домонтовича в контексті поховальної культури козацької старшини другої половини XVII–XVIII cт. / Алла Попружна // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Історія. – 2014. – Вип. 2, ч. 2. – С. 145–148. – Бібліогр. в кінці ст. |
Дата публікації: | 2014 |
Видавництво: | Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка |
Ключові слова: | Іван Домонтович Крупицько-Батуринський Миколаївський монастир надгробний портрет епітафія козацька старшина |
Серія/номер: | Історія; |
Короткий огляд (реферат): | В статті йдеться про надгробний портрет генерального судді Івана Домонтовича, який репрезентує поховальну культуру козацької старшини другої половини XVII–XVIII ст. Кожна соціальна верства виробляла власне ставлення до таких явищ, як життя і смерть, яке проявляється у традиціях, церемоніях і ритуалах. Упродовж другої половини ХVII–XVIII ст. представники козацької старшини в контексті існуючої поховальної культури укладали заповіти, обирали гідне місце поховання, замовляли “сорокоусти”, обдаровували храми й монастирі для вічного спокою власної душі, увічнювали себе, замовляючи надгробні портрети та епітафії. В статье рассматривается надгробный портрет генерального судьи Ивана Домонтовича, который характеризует похоронную культуру казацкой старшины второй половины XVIІ–XVIII вв. Каждая социальная группа вырабатывает собственное отношение к жизни и смерти. Это отображено в традициях, церемониях и ритуалах. На протяжении второй половины ХVII–XVIII вв. представители казацкой старшины в контексте существующей похоронной культуры составляли завещания, выбирали достойное место погребения, оплачивали “сорокоусты”, занимались благотворительностью, оставляли память о себе, заказывая надгробные портреты и эпитафии. The article considers the place of entombment, grave portrait to the general judge Ivan Domontovych that present funeral tradition of Cossack authorities at the end of XVII–XVIII centuries. Each social class produces their own attitude to such things as life and death. This is reflected in traditions, ceremonies and rituals. During the second half of XVII–XVIII-th centuries representatives of the Cossacks’ authorities in the context of the existing funeral culture concluded testaments, chose decent funeral places, ordered prayer, gave gifts to churches and monasteries for eternal life of their souls, eternalized themselves ordering funeral portraits and epitaphs. Funeral portrait of general judge Ivan Domontovych (1612–1683) demonstrates the features of funeral culture of the Cossacks’ authorities. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/7659 |
Розташовується у зібраннях: | Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Сер. Історія. 2014. Вип. 2, ч. 2 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Popruzhnaya.pdf | 230,43 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.