Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/7628
Полная запись метаданных
Поле DCЗначениеЯзык
dc.contributor.authorКасян, Андрій-
dc.date.accessioned2017-04-21T07:38:10Z-
dc.date.available2017-04-21T07:38:10Z-
dc.date.issued2014-
dc.identifier.citationКасян, А. Ставлення селянства Правобережної України до формування нового волосного устрою у другій половині ХIХ ст. / Андрій Касян // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Історія. – 2014. – Вип. 2, ч. 2. – С. 26–30. – Бібліогр. в кінці ст.uk_UA
dc.identifier.urihttp://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/7628-
dc.description.abstractСтаття присвячена ставленню пореформеного селянства Правобережжя до волості та волосних посадових осіб. Автор доходить висновку, що волость була певним “вакуумним” утворенням, де вчорашні кріпаки опановували основи самоврядування. Основними причинами незначного інтересу селян до участі в органах самоврядування можна вважати невисокий рівень освіти, патріархальну культуру та традиційно підвищену активність поляків, які масово займали посади у волосних правліннях. Селяни часто асоціювали волосну адміністрацію із поміщиками, адже волость усе ще була органом примусу.uk_UA
dc.description.abstractСтатья посвящена отношению пореформенного крестьянства Правобережья к волости и волостным должностным лицам. Автор приходит к выводам, что волость была определенным “вакуумным” образованием, где вчерашние крепостные осваивали основы самоуправления. Основными причинами низкого интереса крестьян к участию в органах самоуправления можно считать низкий уровень образования, патриархальную политическую культуру и традиционно повышенную активность поляков, которые на первых порах массово занимали должности в волостных правлениях. Сами же крестьяне часто ассоциировали волостную администрацию с помещиками, поскольку волость все еще была органом принуждения.uk_UA
dc.description.abstractThe article is devoted to the attitude of the post-reform peasants of the Right-Bank Ukraine to volost and volost officials. The author comes to the conclusion that volost was a particular “vacuum” formation where the former serfs learned the basics of self-government. The main reasons for the peasants’ low interest to the participation in self-governing institutions could be named as the low level of education, patriarchal political culture and traditionally high activity of the Polish people who initially occupied the posts in volost governing. The peasants themselves often associated the volost administration with landlords, as volost was the body of enforcement.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherТернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюкаuk_UA
dc.relation.ispartofseriesІсторія;-
dc.subjectволостьuk_UA
dc.subjectселянське самоврядуванняuk_UA
dc.subjectволосні посадовціuk_UA
dc.subjectПравобережна Українаuk_UA
dc.subjectпореформене селянствоuk_UA
dc.titleСтавлення селянства Правобережної України до формування нового волосного устрою у другій половині ХIХ ст.uk_UA
dc.title.alternativeОтношение крестьянства Правобережной Украины к формированию нового волостного устройства во второй половине XIX в.uk_UA
dc.title.alternativeRight-Bank Ukraine attitude of the peasantry to a new parish system in the late nineteenth centuryuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Располагается в коллекциях:Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Сер. Історія. 2014. Вип. 2, ч. 2

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
Kasian.pdf234,97 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.