Референційний статус суб'єкта-джерела страху в українських текстах літератури жахів

Abstract

Стаття присвячена проблемі взаємодії екстралінгвальних факторів і мовного втілення інтенції автора у творенні текстів жахів в українській мові. Застосування комплексного підходу до вивчення емотивної надбудови тексту дозволяє виявити особливості референції і вираження суб’єктів-джерел страху та їх прагматичне навантаження в текстах цього жанру. Основою вивчення цього явища став прагматичний підхід, який, із залученням елементів контекстологічного і семантичного методів аналізу, дозволив розробити класифікацію психологічних основ референції в текстах жахів, а також виявити її особливі типи. Основним теоретичним узагальненням став висновок про те, що емотивна надбудова текстів жахів базується на алогізмі вигаданого світу, що сприяє створенню страхітливої атмосфери; у свою чергу, алогічність створюваного вигаданого світу вимагає регулярної функції логічного заперечення пропозитивної основи речень. Здійснений аналіз окреслює широку перспективу подальших наукових пошуків як у межах однієї мови, так і в порівняльному аспекті.

Статья посвящена проблеме взаимодействия экстралингвистических факторов и языкового воплощения интенции автора в создании текстов ужасов в украинском языке. Применение комплексного подхода к изучению эмотивной надстройки текста позволяет выявить особенности референции и выражения субъектов-источников страха и их прагматическую нагрузку в текстах этого жанра. Основой изучения этого явления стал прагматический подход, который, с привлечением элементов контекстологического и семантического методов анализа, позволил разработать классификацию психологических основ референции в текстах ужасов, а также выявить ее особые типы. Основным теоретическим обобщением стал вывод о том, что эмотивная надстройка текстов ужасов базируется на алогизме вымышленного мира, способствует созданию ужасающей атмосферы; в свою очередь, алогичность создаваемого вымышленного мира требует регулярной функции логического отрицания пропозитивной основы предложений. Проведенный анализ определяет широкую перспективу дальнейших научных поисков как в пределах одного языка, так и в сравнительном аспекте.

The paper deals with the problem of interaction of extra linguistic factors and language realization of an author’s intention in creating horror texts in the Ukrainian language. Complex approach to the studying of the emotional level of a text allows revealing peculiar features of reference and wording of subjects-sources of horror and their pragmatic loading in the texts of this genre. The analysis of this phenomenon is based on the pragmatic approach, which, in cooperation with contextual and semantic methods, helped elaborate the classification of psychological reasons of reference in horror texts, as well as single out its specific types. The main theoretical generalization is the conclusion that the emotional level of horror texts is based upon the alogism of the fictional world that presupposes the creation of horrific atmosphere; in its turn, the alogism of the created fictional world demands regular function of logical negation of the propositional basis of sentences. The conducted analysis enlightens a wide perspective of further scientific researches both within the bounds of one language and comparatively.