Взаємодія мовностильових концептів у поезії Т. С. Еліота

Abstract

У статті проаналізовано специфіку мовностильового оформлення модерністського вірша, представленого «Чотирма квартетами» Т.С. Еліота. Показано, що, ведучи діалог із логікою, культурою, світосприйняттям, смаками, емоціями та ідеями, автор іноді погоджується, а іноді й сперечається з ними. Але загалом цей прийом робить ліричне або ліро-епічне висловлювання не лише складним, «інтелектуалізованим» за рахунок уведення цілої мозаїки наукових термінів, міфологем і філософем, а й поліфонічним, відкритим до сприйняття нашого сучасника в умовах розвитку «інформаційного суспільства».

The article gives an analysis of specific stylistic shaping of Modernist verse represented by T.S. Eliot’s Four Quartets. There was shown that the author, upon accomplishing the dialogue with logics, culture, world perception, tastes, emotions and ideas, did either agree or argue with them. However, this has become a factor of making the lyrical or lyro-epic narration not only intricate and ‘intellectualized’ due to the great deal of scientific terms, mythologems and philosophems, but also polyphonic and open to interpretation by our contemporary within the developing informational society.

В статье проанализирована специфика стилевого оформления модернистского стиха, представленного «Четырьмя квартетами» Т.С. Элиота. Показано, что, ведя диалог с логикой, культурой, мировосприятием, вкусами, эмоциями и идеями, автор иногда соглашается, а иногда и полемизирует с ними. Однако данный прием делает лирическое или лиро-эпическое высказывание не только сложным, «интеллектуализированным» за счет введения целой мозаики научных терминов, мифологем и философем, но и полифоническим, открытым к восприятию нашего современника в условиях развития «информационного общества».