Війна як театр абсурду в творах Вольфганга Борхерта

Abstract

Стаття присвячена дослідженню творчості німецького письменника Вольфганга Борхерта – представника так званої «літератури руїн» („Trümmerliteratur”). Увага зосереджена на антивоєнній тематиці творів письменника. Підкреслюється автобіографічний характер текстів автора, котрий був безпосереднім учасником подій Другої світової війни. У статті акцентується, що завдяки особливій наративній стратегії та неповторній експресіоністичній манері письма Борхерту вдалось розкрити абсурдність воєнних конфліктів, експлікувати сутність війни як безглуздого масового вбивства.

The article deals with works of a German writer Wolfgang Borchert, who was a representative of the so called»literature of rubbles» («Trümmerliteratur»). Attention is concentrated on anti – war subjects of the writer’s works. It’s emphasized the autobiographical nature of the author’s texts, who took a direct part in World War II. It’s underlined that owing to a special narrative strategy and unique expressionistic manner of writing Borchert managed to reveal the absurdity of war conflicts and to explicate the nature of war as a senseless mass murder.

Статья посвящена исследованию творчества немецкого писателя Вольфганга Борхерта — представителя так называемой «литературы руин» («Trümmerliteratur») или «литературы часа ноль» ( «Literatur der Stunde Null»). Внимание сосредоточено на антивоенной тематике произведений писателя. Подчеркивается автобиографический характер текстов автора, который был непосредственным участником событий Второй мировой войны. В статье акцентируется, что благодаря особой наративной стратегии и неповторимой экспрессионистической манере письма Борхерту удалось раскрыть абсурдность военных конфликтов, эксплицировать сущность войны как бессмысленного массового убийства.