Формування комунікативної компетентності майбутніх перекладачів засобами психологічного тренінгу

Abstract

Розглянуто проблему формування комунікативної компетентності майбутніх перекладачів засобами технік психологічного тренінгу з урахуванням чинників, які ускладнюють та полегшують роботу перекладача. Досліджено поняття «професійна комунікативна компетентність перекладача» та концепцію вторинної мовної особистості. Розглянуто сумісність і доцільність застосування технік психологічного тренінгу: формулювання питань, малої розмови, повторювання, перефразування та інтерпретації, а також вправ різних типів, які традиційно виконуються на заняттях з іноземної мови майбутніми перекладачами. Взято до уваги поділ вправ за критерієм спрямованості на прийом чи видачу інформації (рецептивні, репродуктивні, рецептивно-репродуктивні, продуктивні та рецептивно-продуктивні) та за критерієм комунікативності (комунікативні, умовно-комунікативні та не комунікативні). Розкрито технологію формування комунікативної компетентності майбутніх перекладачів.

Рассматривается проблема формирования коммуникативной компетентности будущих переводчиков средствами техник психологического тренинга, с учетом факторов, которые усложняют и облегчают работу переводчика. Исследуется понятие «профессиональная коммуникативная компетентность переводчика» и концепция вторичной языковой личности. Рассмотрены совместимость и целесообразность применения техник психологического тренинга и упражнений различных типов, которые традиционно выполняются на занятиях по иностранному языку будущими переводчиками. Принято во внимание разделение упражнений по критерию направленности на прием или выдачу информации (рецептивные, репродуктивные, рецептивно-репродуктивные, продуктивные и рецептивно-продуктивные) и по критерию коммуникативности (коммуникативные, условно-коммуникативные и некоммуникативные). Раскрыто технологию формирования коммуникативной компетентности будущих переводчиков.

In the paper we study the problem of communicative competence of interpreters by means of psychological training techniques, taking into account the factors that impede and facilitate the work of translators. The notion of translators’ professional communicative competence and the concept of secondary linguistic personality are studied. Compatibility and feasibility of psychological training techniques and exercises of various types, which are traditionally performed in the classroom by future translators at foreign language classes, are considered. The division of exercises according to the criterion of acceptance or delivery of information, that is receptive, reproductive, receptive-reproductive, productive and receptive, productive, and the communicative criterion, that is communicative, conditionally communicative and noncommunicative. The technology of interpreters’ communicative competence formation is revealed.