Ономастичні перифрази в романі Ліни Костенко "Записки українського самашедшого"

Abstract

У статті проаналізовані перифрази на позначення онімної лексики у романі. Серед них виділено кілька основних тематичних груп: назви хоронімів, астіонімів, урбанонімів, антропонімів. Характерно, що перифрази, називаючи онім, дають йому емоційну оцінку. Найбільше зафіксовано перифраз на позначення антропонімів. Зауважено, що значна частина цих зворотів виконує функцію первинної номінації.

В статье проанализированы перифразы, обозначающие онимную лексику в романе. Среди них определено несколько основных тематических групп: названия хоронимов, астионимов, урбанонимов, антропонимов. Примечательно, что перифразы, называя оним, дают ему эмоциональную оценку. Больше всех зафиксировано перифраз на обозначение антропонимов. Замечено, что значительная часть из них выполняет функцию первичной номинации.

Periphrases, which denote proper nouns’ vocabulary in the novel, were analyzed in the article. Among them pointed out several main thematic groups: names of horonyms, astionyms, urbanonyms, anthroponyms. Characteristically, that periphrases, which denote proper nouns, give to them emotional evaluation. The majority of periphrases, which were found in the text, were used to denote anthroponyms. Noted, that main part of these constructions fulfill function of the primary nomination.