Denotacja i konotacja «rusałki» w wierzeniach słowiańskich oraz w wybranych utworach współczesnej polskiej i rosyjskiej fantastyki

Abstract

Впродовж довгого часу лексема «русалка» в польській та російській мовах мала ідентичні денотації та конотації, однак з розвитком цивілізації значення цієї лексеми зазнало змін в обох культурах, в результаті чого вона набула нового семантичного змісту. Термін «русалка» досі існує в обох мовних культурах, але змінилося функціональне поле його застосування. На сучасному етапі згадана назва майже не вживається в поточній мові і зустрічається загалом у творчості пересічних літераторів та в літературних творах з галузі фантастики. В поданому рефераті проводиться аналіз того, скільки залишилося в сучасному образі «русалки» елементів першого варіанту значення цього слова. У дослідженні використано наукові джерела: польські і російські етнографічні праці, етимологічні словники, лексикони слов’янського фольклору та вибрані методом суцільної вибірки твори сучасних польських та російських фантастів.

For a long period of time in Polish and Russian languages, identical denotation and connotation have been provided for «rusalka», however, along with civilization progress its denotation has achieved a new semantic content in both countries. The «rusalka» term still exists in both language cultures but the extent of its occurrence has changed. Modernly this name is practically non-existing in colloquial language and can be found only in works, addressed to recipient of popular culture - in fantasy literature. In this article I have analyzed how many components of the original meaning of «rusalka» was maintained in its contemporary linguistic picture. In the performed studies, I applied the expert sources – Polish and Russian ethnographic works, etymological dictionaries and lexicons of Slavic folklore – and randomly chosen works of Polish and Russian authors of contemporary fantasy literature.