Комбінаторна міфопоетика роману Вікторії Гранецької "Мантра-омана"

Abstract

Уперше визначено специфіку міфопоетичної парадигми роману В. Гранецької „Мантра-омана”. Цю парадигму становить синтез сюжетних елементів попередніх культурно- літературних текстів і мозаїки містичних деталей. Основні складові тут – взаємопереплетені інтерпретації аспектів двох традицій – священної для ряду релігій і літературної. Перша містить біблійну домінанту з фрагментами культур Сходу і Заходу; другу складову формує переважно переосмислення структурних елементів роману С. Кінга „Ловець снів”. Художня концепція авторки органічна тенденціям взаємозміщення стереотипних образів добра і зла в мистецтві сер. ХХ – поч. ХХІ ст.

The specific of mythopoetic paradigm of the novel by V. Granetska „Mantra-deception” is certain for the first time. This paradigm is presented by the synthesis of plot elements of preceding cultural-literary texts and a mosaic of mystic details. Basic constituents here are mutual intertwined interpretations of two traditions – sacred for the row of religions, and also literary. The first one contains a biblical dominant with fragments of cultures of the East and the West; the second constituent is formed mainly by reinterpretation of structural elements of the S. King’s novel „Dreamcatcher”. The author’s conception is organic the mutual offset tendencies of stereotypical appearances of the good and the evil in artistic space of the middle of the XX – the beginning of the XXI centuries.