Психоаналітичний дискурс української новели кінця XIX – початку XX століть

Abstract

У статті здійснено психоаналітичну інтерпретаціюновел Ольги Кобилянської «Природа», Марка Черемшини «Зарікайся мід-горівку пити!», «Парубоцька справа», М.Коцюбинського «Сон». Ці твори розглядаються крізь призму категорій психоаналізу «Воно», «Я», «над-Я», еросу і танатосу. Досліджено образи персонажів, концепти духовної сфери людини, образи-символи, зміну простору, художні деталі в їхньому відношенні до психоаналізу. За допомогою портрета – одного з найважливіших засобів художнього вислову – аналізуються образи творів. Розглядаються питання природи, любові, сенсу життя людини. Зроблено висновок, що розуміння авторами несвідомого людини суголосне пантеїзму.

The article dwells upon the psychoanalytical interpretation of short stories «Nature» by Ol’ha Kobylyans’ka, «Do to Renounce to Drink The Wine!»,«TheLad’s Affair» by Marko Cheremshyna, «Sleep» by Myckhailo Kotsiubynskyi. These short stories is examined through the prism of the categories of psychoanalysis «Id», «Ego», «Super-Ego»,Erosand Thanatos. The characters, spiritual concepts, images, symbols, spacevariation, artistic details, are studied regarding the psychoanalysis theory. By means of a portrait – the most important means of artistic expression – a characters in short stories are studied and analysed. Solving of this investigation is connected with questions about nature, love, sense of human life. The author comes to the conclusion that the writers’ understanding of the unconscious is close to pantheism.