Наративні стратегії тетралогії С. Вінценза

Abstract

Стаття присвячена дослідженню наративних стратегій тетралогії Станіслава Вінценза «На високій полонині». Дослідження показало, весь світ, представлений у творі, обертається навколо постаті оповідача, навіть, якщо голос забирають інші особи. Спостереження за специфікою конфігурації наративної інстанції дає можливість зауважити, що маємо справу з одним оповідачем, але у двох різних функціях. З одного боку, він підтримує комунікацію з читачем як представник культури, дослідник архівів, хронік, судових актів, хтось, хто зможе вступити в полеміку з думками офіційної антропології на тему походження гуцулів чи відношення наукової правди до правди міфу. З іншого боку - як оповідач з народу, місцева людина, живе втілення традицій Верховини. Ця специфічна суміш есеїста, етнографа й гуцульського оповідача мала встановити додаткові лінії взаємозв'язку між наратором та текстуальним автором. Отже, романний цикл «На високій полонині» виник на помежів'ї науки та літератури, пролягаючи в парадигмі між антропологічним есе і народним оповіданням, літературною етнографією і етнографічною літературою.

The article deals with narrative strategies of tetralogy by Stanislaw Vincenz "On The high mountain valley". It is shown that the fictional world of the novel is turning around the figure of the narrator, even if the voice is taken by another people. Observations on the specificity of narrative instance configuration makes it possible to remark that we are dealing with a single narrator, but in two different functions. On the one hand, it supports communication with the reader as a representative cultural researcher of archives, chronicles, judicial decisions. On the other hand - as the narrator from the folk, a local man living in traditions of Verhovina . This particular essayist, anthropologist and Hutsul narrator had to install extra lines of the relationship between narrator and textual author. Thus, the tetralogy " On the high mountain valley " appeared on the border of science and literature, placing itself in the paradigm between anthropological essays and folk stories, literary ethnography and ethnographic literature.