Вплив температури та фотоперіоду на рівень спонтанного мутагенезу в клітинах риб

Abstract

Досліджено вплив різних температур та фотоперіоду на рівень спонтанного мутагенезу за мікроядерним аналізом в клітинах тканин риб різної екологічної валентності: коропа звичайного (Cyprinus carpio L.), карася сріблястого (Carassius auratus gibbelio L.), простого (або крапчастого) сомика (Corydoras paleatus (Jenyns). Найбільша кількість мікроядер (МЯ) за дії різних температур і фотоперіоду утворюється в активованому до мітозу епітелії кайми хвостового плавця досліджених видів риб і складала в середньому відповідно 7,6, 8,24 та 5,82‰. Найменша кількість МЯ в середньому утворювалася у печінці коропа і карася (що складало 1,13‰ і 3,62‰ відповідно) та еритроцитах сомика крапчастого (2,27‰). Встановлено, що кількість МЯ за дії як критичних температур, так і різного фотоперіоду не перевищувала рівня спонтанного мутагенезу для риб (20‰). Найбільша кількість МЯ спостерігалась у виду з найширшою екологічною валентністю (карася) як під дією абіотичних чинників, так і за дії генотоксичного фактору (іони хрому) і складала 5,73 і 9,74‰, відповідно, в середньому по всім тканинам, найменша – з найвужчою (сомика крапчастого) – 3,71 та 5,59‰. Показано, що кількість МЯ є видо- та тканино специфічною характеристикою і залежить від фотоперіоду та температури.

Исследовано влияние различных температур и фотопериода на уровень спонтанного мутагенеза по микроядерному анализу в клетках тканей рыб разной экологической валентности: карпа (Cyprinus carpio L.), карася серебряного (Carassius auratus gibbelio L.), простого (пятнистого) сомика (Corydoras paleatus (Jenyns). Наибольшее количество микроядер (МЯ) образуется в активированном к митозу эпителии хвостового плавника рыб и составляет в среднем по видам 7,6, 8,24 та 5,82‰. Наименьшее количество МЯ образуется в печени карпа и карася (1,13 и 3,62‰ соответственно) и эритроцитах сомика пятнистого (2,27‰). Показано, что количество МЯ как под воздействием критических температур, так и при различных фотопериодах, не превышало уровня спонтанного мутагенеза для рыб (20‰). Наибольшее количество МЯ наблюдалась у вида с наибольшей экологической валентностью (карася) как под воздействием абиотических так и генотоксического фактора (ионы хрома) и составляла 5,73 и 9,74‰ соответственно, в среднем по всем тканям, наименьшее – с самой узкой (сомика пятнистого) – 3,71 и 5,59‰. Количество МЯ является видо- и тканеспецифической характеристикой и зависит от фотопериода и температуры.

The problem of micronuclei (MN) quantity in different tissues of common carp (Cyprinus carpio L.), crucian carp (Carassius auratus gibbelio L.) and peppered catfish (Corydoras paleatus (Jenyns) under the influence of varied temperature and photoperiod is discussed in the paper. The highest frequency of MN is detected in fin epithelial cells (7.6, 8.24 and 5.82‰ respectively to fish species). The lowest frequency of MN is observed in hepatocytes of common and crucian carp (1.13 and 3.62‰) and in peppered catfish erythrocytes (2.27‰). Detected number of MN in fish tissues under varied temperature and photoperiod is corresponds to spontaneous mutagenesis level (lover than 20‰). The highest MN frequency is observed in ecologically tolerant fish crucian carp (5.73‰ under abiotic factors influence and 9.74‰ under toxic impact). The lowest MN frequency is observed in non tolerant peppered catfish (3.71‰ under abiotic factors influence and 5.59‰ under toxic impact). MN quantity under potassium dichromate impact (5 mg Cr6+/l) is significantly different with natural conditions for all species and tissues (excepting erythrocytes). It is demonstrated that number of MN is tissues and species specific parameter, which is dependent on photoperiod and temperature.