Жанрово-стильові аспекти творчості Павла Богацького

Abstract

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню жанрово-стильових аспектів творчості Павла Богацького. Доведено, що стильове розмаїття української літератури початку ХХ століття позначилося й на творчості П. Богацького, особливо на жанровому оновленні (оповідання, новели, новелети, поезія у прозі, етюди). Прозаїк прагнув знайти однодумців з ідентичним світобаченням, естетичними вподобаннями. Ідіостиль письменника як самодостатнє явище суголосний стильовій течії, ґрунтується на «філософії життя», вишуканому естетизмі, «аристократизмі духа». Автор підходив до моделювання прозописьма з різних аспектів модернізму, який передовсім поставав перед ним стилем, культурною антропологією і рецепцією. Художнім словом він на практиці намагався розкрити український модернізм як культурно-історичне явище, подолати провінційність національної культури, долучити свій голос до надбань європейської цивілізації. Доведено, що жанрово-стильові аспекти творчості прозаїка репрезентують його власну концепцію художнього стилю, яка мала на меті органічне входження української словесності у європейський модерністський дискурс. Внесок П. Богацького у становлення і розвиток українського письменства першої половини минулого століття є вагомим, а моделі внутрішніх зв’язків і закономірностей образного світу – це зразки творчої всеосяжності митця, що базуються на засадах оновлення художнього стилю в українській літературі.

Диссертационная работа посвящена исследованию жанрово-стилевых аспектов творчества Павла Богацкого. Доказано, что стилевое разнообразие украинской литературы начала ХХ века сказалось и на творчестве П. Богацкого, особенно на жанровом обновлении (рассказ, новеллы, новеллеты, поэзия в прозе, этюды). Прозаик стремился найти единомышленников с идентичным мировоззрением, эстетическими предпочтениями. Идиостиль писателя как самодостаточное явление созвучный стилевому течению, основывается на «философии жизни», изысканном эстетизме, «аристократизме духа». Автор подходил к моделированию прозы с различных аспектов модернизма, который прежде всего представлялся ему стилем, культурной антропологией и рецепцией. Художественным словом он на практике пытался раскрыть украинский модернизм как культурно-историческое явление, преодолеть провинциальность национальной культуры, приобщить свой голос к достижениям европейской цивилизации. Доказано, что жанрово-стилевые аспекты творчества прозаика представляют его собственную концепцию художественного стиля, которая имела целью органическое вхождение украинской словесности в европейский модернистский дискурс. Вклад П. Богацкого в становление и развитие украинской литературы первой половины прошлого века является весомым, а модели внутренних связей и закономерностей образного мира – это образцы творческой всеобъемлющей писателя, основанные на принципах обновления художественного стиля в украинской литературе.

The dissertation deals with the study of genre-style aspects of creative work of Pavlo Bohatskyi. It is proved that the style variety of Ukrainian literature of the beginning of the XX century influenced the creative work of P. Bohatskyi as well, especially the genre renovation (stories, novels, novelettes, poetry in prose, various sketches). The prose writer strived to find adherents with the identical conception of the world, aestheticof the writer as a self-sufficient phenomenon is exactly alike the style movement, it is based on “philosophy of life”, refined aestheticism, “aristocratism of spirit”. Worked up primary sources prove that P.Bohatskyi took active part in the creation of the literature of new type in the group of modernists-“khatiany”. The first works of his small prose show the connection with “molodomuzivtsi”, with whom he was in correspondence, and knew some of them personally. In his literary-artistic practice he oriented himself not only to them, but also to the best representatives of the West European culture. During the two decades of the last century Bohatskyi-writer made great contribution in genres of small prose creation. As a literary man and a journalist, he with his creative work in practice defended the principles of modern aesthetics. Besides he agreed to the proposal of his colleagues M. Shapoval and Yu. Siryi (Tyshchenko) and headed the editorial staff of the journal “Ukrainska Khata”, in which he collected the best literary forces.