Українські митці XX століття у силовому полі Тараса Шевченка

Abstract

У статті досліджується наративна стратегія поеми «Катерина» Тараса Шевченка. В художньому світі твору гетеродієгетичний (третьоособовий) наратор розповідає про історію зведеної дівчини, виступає експліцитним, тобто явним оповідачем, заявляючи про себе у ліричних відступах. Він дає оцінку вчинкам персонажів, моделює центрогеройний сюжет, повчає уявних читачів і безпосередньо звертається до Катерини, співчуваючи їй.

The article deals with the analysis of the narrative strategy of the poem “Kateryna” by Taras Shevchenko. In the artistic world there is explicit heterodiegetic (third-person) narrator representing himself in lyric digressions, telling about the abandoned girl. He evaluates the characters deeds, models charactercentered plot, teaches imagined readers and directly appeals to Kateryna sympathizind her.

В статье исследуется нарративная стратегия поэмы «Катерина» Тараса Шевченко. В художественном мире произведения гетеродиегетический (от третьего лица) нарратор рассказывает историю брошенной девушки, представляется эксплицитным, то есть явным повествователем, заявляя о себе в лирических отступлениях. Он оценивает поступки персонажей, моделирует центрогеройный сюжет, напутствует воображаемых читателей и непосредственно обращается к Катерине, сочувствуя ей.