Радянська аграрна політика та її вплив на сільське населення тернопільської області (1947р.)

Abstract

Стаття присвячена дослідженню впливу радянської аграр-ної політики на сільське населення Тернопільської області (далі – обл.) у 1947 р., зокрема процесу примусової колективізації та наслідків її реалізації для економічного та соціального становища селян. На основі аналізу архівних джерел, автори аналізують механізми примусового залучення господарств до колгоспів, проведення масових обшуків, вилучення зерна, худоби та інших продуктів харчування, а також застосування психоло-гічного та фізичного тиску щодо населення. Особлива увага приділяється організації «контрольних рейдів» уповноважених МДБ та активістів, наслідкам яких стали деградація селянських господарств, масове зубожіння та голод. Дослідження демонструє, що радянська аграрна модель перед-бачала не лише економічну трансформацію села через створення колгоспів, а й систематичне насильницьке втручання у повсякденне життя селян. Конфіскація хліба та кормів, встановлення непомірних контингентних норм, обмеження доступу до приватних ресурсів призвели до того, що селяни змушені були шукати харчі за межами своїх господарств, часто на значні відстані, піддаючи себе небезпеці. Примусова колективізація супроводжувалася ідеологічними кампаніями, націленими на засудження «ворогів народу» та «бандерівців», що мало на меті легітимізувати насильство та забезпечити лояльність населення. Архівні дані свідчать про масштаби гуманітарної кризи: численні випадки голоду, масової смертності та захворюваності, низький рівень оплати праці та високі ціни на продукти харчування, що робило виживання вкрай складним навіть для робітників і службовців. Особливо критичним було становище серед селян, які практич-но позбавлялися можливості накопичувати продовольчі запаси через постійні вилучення і конфіскації. Поряд із економічними та соціальними наслідками радянська аграрна політика також впливала на морально-психологічний стан сільського населення, що відображалося у страху, недовірі до влади та поширенні ризикованих практик виживання, включно зі спекуляцією та хабарництвом. Стаття підкреслює, що впровадження ра-дянської аграрної моделі в Тернопільській обл. у 1947 р. було багатогранним процесом, який поєднував адміністративний примус, насильство, ідеологічний тиск і соціально-економічну деструкцію. Розгляд цих аспектів дозволяє глибше зрозуміти складність та масштаб наслідків радянської політики для сільського населення регіону, а також створює основу для порівняль-ного аналізу примусової колективізації у різних областях Західної України.

This article is dedicated to studying the impact of Soviet agrarian policy on the rural population of the Ternopil region in 1947, particularly the process of forced collectivization and the consequences of its implementation for the economic and social conditions of peasants. Based on archival sources, the authors analyze the mechanisms of coercively integrating farms into collective farms, conducting mass searches, confiscating grain, livestock, and other foodstuffs, as well as the use of psychological and physical pressure on the population. Special attention is paid to the organization of «control raids» by MGB officials and activists, the consequences of which included the degradation of peasant households, mass impoverishment, and famine. The study demonstrates that the Soviet agrarian model entailed not only the economic transformation of the village through the creation of collective farms but also systematic violent interference in the daily lives of peasants. Confiscation of bread and fodder, the establishment of excessive quota norms, and restrictions on access to private resources forced peasants to seek food beyond their farms, often over long distances, exposing themselves to danger. Forced collectivization was accompanied by ideological campaigns aimed at condemning «enemies of the people» and «Banderites», which sought to legitimize violence and ensure population compliance. Archival evidence illustrates the scale of the humanitarian crisis: numerous cases of hunger, mass mortality and morbidity, low wages, and high food prices, which made survival extremely difficult even for workers and employees. The situation was especially critical among peasants, who were practically deprived of the opportunity to accumulate food reserves due to constant seizures and confiscations. Alongside economic and social conse-quences, Soviet agrarian policy also affected the moral and psychological state of the rural population, manifesting in fear, distrust of authorities, and the spread of risky survival practices, including speculation and bribery. The article emphasizes that the implementation of the Soviet agrarian model in the Ternopil region in 1947 was a multifaceted process combining administrative coercion, violence, ideological pressure, and socio-economic destruction. Examining these aspects allows for a deeper understanding of the complexity and scale of the consequences of Soviet policy for the rural population of the region and provides a basis for comparative analysis of forced collectivization in different regions of Western Ukraine.