Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42720
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorАлексієвець, Леся Миколаївна-
dc.contributor.authorГавур, Віталій Андрійович-
dc.date.accessioned2026-09-09T07:39:48Z-
dc.date.available2026-09-09T07:39:48Z-
dc.date.issued2026-
dc.identifier.citationАлексієвець Л.М., Гавур В.А. Ядерне питання у безпековій політиці Японії: від 1945 року до сучасності // Вісник науки та освіти : журнал. Київ : Наукові перспективи, 2026. № 5 (47). С. 5573-5591. DOI : https://doi.org/10.52058/2786-6165-2026-5(47)-5573-5591uk_UA
dc.identifier.urihttp://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42720-
dc.description.abstractУ статті проаналізовано ядерне питання в політиці Японії після Другої світової війни. На основі документів законодавчого характеру та зовнішньополітичних ініціатив характеризується становлення й утверд-ження Японії як мирної та неядерної держави на рівні зовнішньо-політичного позиціонування. Також висвітлюється суть амбівалентної японської політики, яка, з одного боку, визначалась ідеалістичним наміром просуватись до досягнення світу без ядерної зброї, з іншого - враховувались ризики та загрози потенційних конфліктів із ядерними державами. Останнє позначило відданість Японії політиці розширеного стримування, що забезпечують Сполучені Штати Америки, як наріжного каменю національної безпеки. Дослідження показує, що суспільна травма, внаслідок ядерних бомбардувань міст Хіросіми та Нагасакі, пацифістський характер статті 9 Конституції Японії, три неядерні принципи та неприйняття ядерної зброї в японському суспільстві визначили неядерну риторику та міжнародне позиціонування Японії. Водночас, пріоритетність безпекового альянсу з США й політика розширеного стримування довгий час визначались контекстом Холодної війни та прагматичним підходом до безпеки держави та її громадян в умовах відсутності власних повноцінних збройних сил. Упродовж XXI ст. стала набирати більшої популярності ідея перегляду неядерних принципів, зокрема третього, який забороняє введення ядерної зброї на територію Японії. Це сталось через суттєву трансформацію балансу сил в Індо-Тихоокеанському регіоні, пов’язану із поступовим переходом світу до мультиполярності, посиленням КНР, ядерної загрози з боку КНДР та агресивної зовнішньої політики РФ, зокрема щодо України. При цьому, альянс із США досі залишається для Японії пріоритетом №1. З огляду на ці фактори й можна пояснити стратегічну неспроможність Японії ще більше просувати неядерну політику. У статті акцентується на суспільних дискусіях щодо перегляду трьох неядерних принципів. Відзначається, що позиція у напрямі ревізії не зустрічає загальної підтримки. Також включені точки зору різних дослідників ядерної проблеми в політиці Японії.uk_UA
dc.description.abstractAnnotation. The article analyzes the nuclear question in Japan’s post- World War Two policy. Based on legislative documents and foreign policy initiatives, it characterizes the establishment of Japan as peaceful and non-nuclear state at the level of international positioning. It also highlights the ambivalence of Japanese policy, which, on the one hand, was defined by an idealistic intention to promote the achievement of the world without nuclear weapons and, on the other hand, it considers risks and dangers of the potential conflicts against nuclear states. The latter has marked Japan’s commitment to extended deterrence policy provided by the United States of America as the cornerstone of the state’s security policy. The research shows that the social trauma caused by the nuclear bombing of Hiroshima and Nagasaki, the pacifist nature of Article 9 of the Constitution of Japan, the Three Non-Nuclear Principles and the rejection of nuclear weapons within Japanese society have defined Japan’s non-nuclear rhetoric and international positioning. Simultaneously, the priority of security alliance with the US and extended deterrence policy for a long time were determined by the Cold War context and a pragmatic approach to state and its civilians security in terms of the absence of Japan’s full-fledged armed forces. During the 21st century, the idea of revising the Three Non-nuclear Principles became more popular, particularly with regard to the third principle, which bans the introduction of nuclear weapons on the Japanese territory. This development has occurred amid a substantial transformation of the balance of power in the Indo-Pacific region, driven by the gradual transition to multipolarity, the strengthening of PRC, the nuclear threat posed by DPRK, and the aggressive external policy of the Russian Federation, particularly regarding Ukraine. Meanwhile, the alliance with the United States still remains Japan’s top strategic priority. In light of these factors, Japan’s strategic inability to further promote non-nuclear policy can be explained. The article emphasizes social debates surrounding the revision of the Three Non-Nuclear Principles. It notes that the position towards the revision doesn’t enjoy unanimous support. The article also presents the viewpoints of various researchers of the nuclear issue in Japan’s policy.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherНаукові перспективиuk_UA
dc.subjectГеополітична нестабільністьuk_UA
dc.subjectКНРuk_UA
dc.subjectКНДРuk_UA
dc.subjectполітика розширеного стримуванняuk_UA
dc.subjectСШАuk_UA
dc.subjectтри неядерні принципиuk_UA
dc.subjectЯпоніяuk_UA
dc.subjectмирuk_UA
dc.subjectядерна безпекаuk_UA
dc.subjectgeopolitical instabilityuk_UA
dc.subjectPRCuk_UA
dc.subjectDPRKuk_UA
dc.subjectextended deterrence policyuk_UA
dc.subjectUSuk_UA
dc.subjectThree non-nuclear principlesuk_UA
dc.subjectJapanuk_UA
dc.subjectpeaceuk_UA
dc.subjectnuclear securityuk_UA
dc.titleЯдерне питання у безпековій політиці Японії: від 1945 року до сучасностіuk_UA
dc.title.alternativeNUCLEAR QUESTION IN JAPAN’S SECURITY POLICY: FROM 1945 TO PRESENTuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Статті

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
11_Aleksievets_ Havur.pdf1,53 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.