Відеоконтент як навчально-методичний матеріал: творчість Т. Шевченка

Abstract

У статті досліджено можливість використання відеоконтенту як навчально методичного матеріалу. На матеріалі науково-популярних та анімаційного фільмів, присвячених творчості Т. Шевченка, розглянуто дидактичний потенціал контенту. У центрі дослідницької уваги – науково-популярні фільми А. Галімова («Як Тарас Шевченко став українським ідолом?» (2024), «Як російська цензура спо творила “Кобзар”?» (2025)); «Великі українці – Т. Шевченко» (2008) як частина проєкту «Великі українці» (2007–2008) на каналі «Інтер»; мультфільм «Садок вишневий коло хати» (2013) Підкреслено виразний націєтворчий потенціал робіт А. Галімова. В аналізі філь мів розглянуто залучений багатий фактичний матеріал суспільно-політичного, літературознавчого і біографічного характеру та його інтерпретацію. Наголошено на важливості мети фільму «Як Тарас Шевченко став українським ідолом?» – подолати стереотипне сприйняття біографії Т. Шевченка (зокрема спростовано твердження про вирішальну роль росіян у викупі з кріпацтва). Зауважено хроно логічну послідовність у відтворенні значущих події в житті Т. Шевченка та пев ний ідейний меседж кожного періоду. Закцентовано на значенні виокремлених у фільмі ідей про те, що «Кобзар» розбудив ідентичність українців, що в період «трьох літ» Т. Шевченко усвідомив конфлікт між своїм внутрішнім розумінням життя і цінностей та імперським. Підкреслено значення наведеної думки про те, що російська імперія боялася впливу Т. Шевченка на українців, тому дозволила йому повернутися на батьківщину тільки після смерті. Простежено, що у фільмі «Як російська цензура спотворила “Кобзар”?» вико ристано нові біографічні деталі. Звернено увагу на популяризацію висновків літе ратурознавчих студій кінця ХІХ ст. І. Франка та О. Третяка про вплив А. Міцке вича на раннього Т. Шевченка, думки О. Пріцака про те, що образ пророка Єремії в Т. Шевченка має автобіографічний характер. Підкреслено важливість ідеоло гічних акцентів в історії видань «Кобзарів». У фільмах А. Галімова простежено використання інтерактивних звертань та прямої реклами. Зауважено також, що в роботах А. Галімова трапляються окремі фактичні помилки та огріхи слововживання. В аналізі фільму «Великі українці – Т. Шевченко» виокремлено поєднання таких ракурсів, як роль Т. Шевченка в націєтворенні, контекст актуальних сус пільно-політичних тенденцій та особистісний шлях відомого актора Б. Ступки до Т. Шевченка. Також зауважено окремі мовленнєві помилки. В обговоренні мультфільму «Садок вишневий коло хати» (2013) пропонується звернути увагу на етнографічні неточності у творенні образів. Рекомендовано низку завдань репродуктивного та творчого характеру. Наго лошується, що проаналізований матеріал засвідчив можливість використання в освітньому процесі не тільки з навчально-пізнавальною метою, а й для розвитку світоглядних, творчих і цифрових компетенцій ЗО.

The article examines the possibility of using video content as educational and methodological material. Based on popular science and animated films devoted to the works of T. Shevchenko, the didactic potential of such content is considered. The focus of the research is on the popular science films by A. Halimov (“How Did Taras Shevchenko Become a Ukrainian Idol?” (2024), “How Did Russian Censorship Distort the ‘Kobzar’?” (2025)); “Great Ukrainians – T. Shevchenko” (2008) as part of the project “Great Ukrainians” (2007–2008) on the “Inter” channel; and the animated film “A Cherry Orchard by the House” (2013). The pronounced nation-building potential of A. Halimov’s works is emphasized. The analysis of the films considers the extensive factual material of socio-political, literary, and biographical nature and its interpretation. Particular attention is paid to the importance of the aim of the film “How Did Taras Shevchenko Become a Ukrainian Idol?” – to overcome the stereotypical perception of T. Shevchenko’s biography (in particular, the claim about the decisive role of Russians in his redemption from serfdom is refuted). The chronological sequence in reproducing significant events in T. Shevchenko’s life and a certain ideological message of each period are noted. Emphasis is placed on the significance of the ideas highlighted in the film, namely that the “Kobzar” awakened the identity of Ukrainians, and that during the period of the “three years” T. Shevchenko realized the conflict between his internal understanding of life and values and the imperial one. The importance of the statement that the Russian Empire feared T. Shevchenko’s influence on Ukrainians and therefore allowed him to return to his homeland only after his death is underscored. It is traced that the film “How Did Russian Censorship Distort the ‘Kobzar’?” employs new biographical details. Attention is drawn to the popularization of the conclusions of late nineteenth-century literary studies by I. Franko and O. Tretiak regarding the influence of A. Mickiewicz on the early T. Shevchenko, as well as O. Pritsak’s view that the image of the prophet Jeremiah in T. Shevchenko’s works is autobiographical in nature. The importance of ideological emphases in the history of editions of the “Kobzar” is highlighted. In A. Halimov’s films, the use of interactive appeals and direct advertising is observed. It is also noted that his works contain certain factual inaccuracies and instances of improper word usage. The analysis of the film “Great Ukrainians – T. Shevchenko” singles out the combination of such perspectives as the role of T. Shevchenko in nation-building, the context of current socio-political trends, and the personal trajectory of the well known actor B. Stupka in relation to T. Shevchenko. Certain speech errors are also noted. In discussing the animated film “A Cherry Orchard by the House” (2013), attention is drawn to ethnographic inaccuracies in the construction of images. A number of reproductive and creative tasks are recommended. It is emphasized that the analyzed material demonstrates the possibility of its use in the educational process not only for instructional and cognitive purposes, but also for the development of worldview, creative, and digital competencies of students.