Концепція «воєнного покоління» у прозі Олени Максименко

Abstract

У статті актуалізовано проблему формування нового наративу мілітарної літе ратури, який поєднує ознаки різних жанрів та формує спільні поколіннєві харак теристики персонажів прозових творів. Здійснено комплексний аналіз концеп ції «воєнного покоління» у творчому доробку сучасної української письменниці Олени Максименко. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю науко вого осмислення трансформацій української ідентичності під впливом тривалої збройної агресії та пошуком нових літературних форм для репрезентації трав матичного досвіду. Творчість О. Максименко (збірки «Неприкаяні», «Пряма мова», повість «Пси, які приручають людей») розглядається як цілісна концеп тосфера, що фіксує еволюцію свідомості учасників революційних та воєнних подій 2014–2025 рр. Проаналізовано засадничі концепти, що формують образ воєнного покоління, досліджено способи художньої рецепції воєнної буденно сті в текстах авторки. Установлено, що ключовим вузлом концептосфери у прозі Олени Максименко є концепт «неприкаяності», який трактується не як пасивна дезадаптація, а як свідома відмова від фальшивих соціальних ролей та вірності фронтовій правді. Пояснено значення метафори «внутрішня тріщина», яка постає не дефектом особистості, а основою нової ідентичності та досвіду. Доведено, що авторка деконструює класичний образ «втраченого покоління», пропонуючи натомість концепт нової суб’єктності. Її герої демонструють прискорене дорослі шання та етику відповідальності. Порівняльний аналіз концепту Дому (сакраль ний простір «печі» проти прагматичного «дому-бліндажа») виявляє шлях героя від пошуку прихистку в руїнах старого світу до активного творення власного простору істини. Підтверджено, що збірки короткої прози Олени Максименко – зразок «літератури свідчення», де автобіографізм і репортажна точність поєдну ються з глибоким психологізмом, реалістично-психологічна повість для підлітків «Пси, які приручають людей» відображає ідеали нового покоління, яке через біль і втрати знаходить шлях до власної ідентичності, історичної пам’яті й милосердя.

The article highlights the problem of forming a new narrative of military literature, which combines features of different genres and forms common generational characteristics of characters in prose works. A comprehensive analysis of the concept of the «war generation» in the creative work of contemporary Ukrainian writer O. Maksymenko is carried out. The relevance of the study is determined by the need for scientific understanding of the transformations of Ukrainian identity under the influence of prolonged armed aggression and the search for new literary forms to represent traumatic experiences. O. Maksymenko’s works are considered as a coherent concept sphere that captures the evolution of the consciousness of participants in the revolutionary and military events of 2014–2025. The fundamental concepts that shape the image of the war generation are analyzed, and the ways in which the author’s texts artistically depict everyday life during the war are examined. It has been established that the key node of the concept sphere in O. Maksymenko’s prose is the concept of «unattachedness», which is interpreted not as passive maladjustment, but as a conscious rejection of false social roles and loyalty to the frontline truth. The meaning of the metaphor «internal crack» is explained, which appears not as a defect of personality, but as the basis of a new identity and experience. It has been proven that the author deconstructs the classic image of the «lost generation», offering instead the concept of a new subjectivity. Her characters demonstrate accelerated maturation and a sense of responsibility. A comparative analysis of the concept of Home reveals the hero’s path from seeking refuge in the ruins of the old world to actively creating his own space of truth. It has been confirmed that O. Maksymenko’s collections of prose are examples of «testimonial literature», where autobiographical elements and reportage-like precision are combined with deep psychological insight, realistic and psychological stories for teenagers reflects the ideals of a new generation, that, through pain and loss, finds its way to its own identity.