Внутрішня політика адміністрації Барака Обами у США (2009–2017 рр.): стратегічні пріоритети, механізми та наслідки реалізації

Abstract

У роботі здійснено комплексне дослідження внутрішньополітичного курсу 44-го президента США Б. Обами. Автором проаналізовано антикризові заходи Білого дому щодо подолання наслідків рецесії 2008–2009 рр., зокрема пакет фіскального стимулювання (ARRA) та реформування фінансового сектору на основі «Закону Додда–Франка». Вивчено передумови й результати впровадження медичної реформи (Obamacare), а також особливості екологічної стратегії адміністрації у контексті підписання Паризької кліматичної угоди. Досліджено інституційну взаємодію між президентом та Конгресом в умовах інтенсифікації партійної поляризації, що зумовила широке використання виконавчих указів (програми DACA, DAPA). Висвітлено заходи Білого дому у сфері міграційної політики, расових відносин та реформування кримінальної юстиції. Доведено, що реалізовані реформи модернізували інституційну архітектуру США, проте міжпартійний розкол обмежив стабільність політичної спадщини адміністрації.

The work carries out a comprehensive study of the domestic policy course of the 44th US President B. Obama. The author analyzes the anti-crisis measures of the White House to overcome the consequences of the 2008–2009 recession, in particular the fiscal stimulus package (ARRA) and the reform of the financial sector based on the "Dodd-Frank Act". The prerequisites and results of the implementation of the medical reform (Obamacare), as well as the features of the administration's environmental strategy in the context of signing the Paris Climate Agreement, are studied. The institutional interaction between the president and Congress is studied in the context of the intensification of party polarization, which led to the widespread use of executive orders (DACA, DAPA programs). The White House's actions in the field of migration policy, race relations, and criminal justice reform are highlighted. It is proven that the implemented reforms modernized the institutional architecture of the United States, but the inter-party split limited the stability of the political legacy of the administration.