Репрезентація складних безсполучникових речень у художньому дискурсі

Abstract

Стаття присвячена розгляду функціювання складних безсполучникових речень у художньому дискурсі. Дослідження здійснено на матеріалі прозових творів сучасного українського письменника Валерія Шевчука. Актуальність дослідження зумовлена відсутністю ґрунтовного аналізу синтаксичної організації художніх текстів письменника, зокрема вживання складних безсполучникових речень у творах митця. Мета статті – здійснити структурно-семантичний аналіз складних безсполучникових речень у романі «Три листки за вікном» Валерія Шевчука, виявити особливості функціювання цих конструкцій у художньому дискурсі письменника. Для реалізації мети необхідно розв’язати такі завдання: 1) виявити складні безсполучникові речення в романі; 2) виділити й охарактеризувати семантичні розряди складних безсполучникових речень; 3) описати семантику речень та їх стилістичні навантаження в контексті художнього твору; 4) охарактеризувати особливості функціювання складних безсполучникових речень у художньому дискурсі. Установлено, що Валерій Шевчук у своїх творах часто вживає складні безсполучникові речення. У результаті аналізу їх семантики та структури виділено два різновиди цих конструкцій: з однорідними (однотипними) і неоднорідними (різнотипними) частинами. У романі «Три листки за вікном» зафіксовано речення з однорідними частинами, які виражають часові та зіставно-протиставні відношення. Помічено, що серед виявлених безсполучникових речень з різнорідними частинами найбільше речень із причиново-наслідковими та пояснювальними відношеннями, менше – з умовними, часовими, допустовими та цільовими. У романі «Три листки за вікном», крім двокомпонентних, засвідчено низку багатокомпонентних безсполучникових речень. З’ясовано, що переважна більшість виявлених безсполучникових конструкцій – двокомпонентні; серед багатокомпонентних безсполучникових одиниць найбільше представлено безсполучникові конструкції з однорідною безсполучниковістю, найменше – з неоднорідною безсполучниковістю.

The article is devoted to the consideration of the functioning of complex unconjunctive sentences in artistic discourse. The research was carried out on the material of prose works of the modern Ukrainian writer Valery Shevchuk. The relevance of the research is due to the lack of a thorough analysis of the syntactic organization of the writer's literary texts, in particular the use of complex unconjunctive sentences in the artist's works. The purpose of the article is to carry out a structural and semantic analysis of complex unconjunctive sentences in the novel "Three Leaves Behind the Window" by Valery Shevchuk, to identify the features of the functioning of these constructions in the writer's artistic discourse. To implement the goal, it is necessary to solve the following tasks: 1) identify complex unconjunctive sentences in the novel; 2) identify and characterize the semantic categories of complex unconjunctive sentences; 3) describe the semantics of sentences and their stylistic loads in the context of a work of art; 4) characterize the features of the functioning of complex unconjunction sentences in artistic discourse. It has been established that Valeriy Shevchuk often uses complex unconjunctive sentences in his works. As a result of the analysis of their semantics and structure, two types of these constructions have been identified: with homogeneous (same-type) and heterogeneous (different-type) parts. In the novel “Three Leaves Behind the Window”, sentences with homogeneous parts that express temporal and comparative-contrastive relations were recorded. It has been noted that among the identified unconjunctive sentences with heterogeneous parts, the largest number are sentences with causal and explanatory relations, and fewer are with conditional, temporal, permissive and target relations. In the novel “Three Leaves Behind the Window”, in addition to two-component ones, a number of multi-component unconjunctive sentences have been identified. It has been found that the vast majority of identified unconjunctive constructions are two-component; Among multi-component unconjunctive units, unconjunctive constructions with homogeneous unconjunctiveness are most represented, and those with heterogeneous unconjunctiveness are least represented.