Листування Тита Реваковича з Олександром Барвінським (1885–1895 рр.)

Abstract

Мета статті – здійснити комплексний аналіз епістолярної спадщини Тита Рева ковича до Олександра Барвінського в контексті формування українського національного дискурсу 1885–1895 рр. Методологія дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході. Викори стано методи історичної джерелознавчої критики для визначення контексту створення та функ ціонування епістолярної спадщини Т. Реваковича, а також контент-аналіз для виявлення провідних тематичних ліній, ідеологічних установок і смислових наголосів у листах. Використання дискур сивного аналізу дало змогу розкрити риторичні стратегії автора листів, зокрема способи кон струювання опозиційних ідентичностей (українська/кацапська), моделі національної мобілізації, аргументаційні тактики, скеровані на адресата. Герменевтичний підхід дав змогу інтерпрету вати епістолярій не лише як комунікативний акт, а й як відображення глибших культурних і сві тоглядних процесів доби. Елементи просопографічного аналізу дозволили розглядати листування у зв’язку з біографічними обставинами, інтелектуальним спілкуванням та зв’язками між україн ськими діячами тощо. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному аналізі епістолярію Т. Реваковича до О. Барвінського як важливого джерела вивчення процесів формування української національної ідентичності у Східній Галичині наприкінці ХІХ ст. Окреслено роль епістолярної комунікації як засобу мобілізації української інтелігенції, засвідчено змістове наповнення листів як інструменту не лише особистого, а й публічного впливу, скерованого на формування національ ного дискурсу. Виявлено окремі аспекти громадянської позиції Т. Реваковича, зокрема його участь у критиці проросійських тенденцій, активну підтримку культурно-просвітницьких ініціатив і роль у творенні українського інтелектуального середовища. Поглиблено уявлення про інтелектуальні зв’язки та внутрішні суперечності українського національного руху кінця ХІХ ст. Розкрито зна чення епістолярного жанру як джерела реконструкції культурної та ідеологічної динаміки того часного суспільства. Висновки. Аналіз епістолярної спадщини Т. Реваковича до О. Барвінського (1885–1895 рр.) засвідчив значний потенціал приватного листування як джерела до вивчення сус пільно-культурного й ідеологічного розвитку українського національного руху у Східній Галичині наприкінці ХІХ ст. Листи, що аналізувалися в межах дослідження, репрезентують не лише особи сту комунікацію між двома визначними діячами, а й ширший дискурс українського національного руху у складних політичних умовах в Австро-Угорській монархії.

The purpose of this article is to conduct a comprehensive analysis of the epistolary legacy of Tyt Revakovych addressed to Oleksandr Barvinskyi within the context of the formation of Ukrainian national discourse during the years 1885–1895. The research methodology is based on an interdisciplinary approach. Specifically, methods of historical source criticism are employed to determine the context of the creation and functioning of Revakovych’s correspondence. Content analysis is used to identify key thematic lines, ideo logical positions, and semantic emphases in the letters. The application of discourse analysis enables the examination of rhetorical strategies employed by the author, including the construction of oppositional iden tities (Ukrainian vs. “Katsap”), models of national mobilization, and argumentative tactics directed at the addressee. A hermeneutic approach allows the interpretation of the epistolary material not only as acts of communication but also as reflections of broader cultural and ideological processes of the period. Elements of prosopographical analysis make it possible to consider the correspondence in relation to the biographical circumstances, intellectual interactions, and personal networks among Ukrainian public figures. The scien tific novelty of the study lies in the integrated analysis of Revakovych’s letters to Barvinskyi as an important source for studying the processes of Ukrainian national identity formation in Eastern Galicia at the end of the 19th century. The study outlines the role of epistolary communication as a tool for mobilizing the Ukrainian intelligentsia, demonstrating that letters functioned not only as private messages but also as instruments of public influence aimed at shaping national discourse. The article reveals certain aspects of Revakovych’s civic position, in particular his criticism of pro-Russian tendencies, his active support of cultural and educational initiatives, and his contribution to the formation of a Ukrainian intellectual milieu. The research deepens our understanding of the intellectual networks and internal tensions within the Ukrainian national movement of the late 19th century. It also highlights the significance of the epistolary genre as a valuable source for recon structing the cultural and ideological dynamics of the time. Conclusions. The analysis of the epistolary legacy of Tyt Revakovych addressed to Oleksandr Barvinskyi (1885–1895) reveals the considerable potential of pri vate correspondence as a source for studying the socio-cultural and ideological development of the Ukrain ian national movement in Eastern Galicia at the end of the 19th century. The letters examined in this study represent not only personal communication between two prominent figures but also a broader discourse of the Ukrainian national movement under the complex political conditions of the Austro-Hungarian Monarchy.