Функціонування неологізмів і молодіжного сленгу в українському соціумі та їх використання у шкільній практиці

Abstract

У роботі проаналізовано феномен неологізмів і молодіжного сленгу як динамічних складників сучасного українського мовлення, що відображають соціокультурні процеси, цифрові трансформації та комунікативні практики покоління Z. Детально розглянуто внутрішньомовні й позамовні чинники появи нових слів, функціонування інноваційної лексики в медіапросторі, інтернет-комунікації та масовій культурі. На основі матеріалів українських інтернет-видань, соціальних мереж та публіцистики окреслено основні моделі творення неологізмів, специфіку англомовних запозичень, їх семантичні, стилістичні й соціальні особливості, а також суспільне сприйняття мовних новацій. Практичну частину роботи присвячено аналізу методики роботи з неологізмами та молодіжною лексикою в шкільному курсі української мови. Подано комплекс прийомів, вправ і дидактичних рекомендацій, спрямованих на формування в учнів мовного чуття, критичного мислення та здатності до стилістично виваженого мовленнєвого вибору. Запропоновано інтерактивні форми роботи, міжпредметні зв’язки, багатоканальні моделі опрацювання лексичного матеріалу та приклади завдань, апробованих у шкільній практиці. Результати дослідження доводять важливість залучення сучасних мовних інновацій до навчального процесу як засобу підвищення мотивації, розвитку медіаграмотності та формування компетентної мовної особистості.

This research examines neologisms and youth slang as dynamic components of contemporary Ukrainian language that reflect sociocultural changes, digital communication patterns, and the linguistic practices of Generation Z. The study highlights both internal linguistic mechanisms and extralinguistic factors that contribute to the emergence and diffusion of new lexical units. Particular attention is given to the functioning of innovative vocabulary in media discourse, online communication, and popular culture. Based on materials from Ukrainian online platforms, social networks, and journalistic sources, the work outlines the dominant models of word formation, the role of English borrowings, and the semantic and stylistic features of new lexical items. It also explores public attitudes toward language innovation and the tension between norm and usage in a rapidly evolving language environment. The practical part focuses on methodological approaches to integrating neologisms and youth slang into teaching Ukrainian in secondary schools. The study proposes a system of strategies, techniques, and interactive exercises aimed at developing students’ language awareness, critical thinking, and stylistically appropriate language use. Emphasis is placed on multimodal learning, interdisciplinary connections, media literacy, and creative forms of classroom activity. The results of the research demonstrate that incorporating contemporary lexical innovations into the educational process increases student motivation, enhances communicative competence, and supports the formation of a linguistically conscious and media-savvy learner.