Дефініція змісту понять «компетентність» і «компетенція» в світлі сучасної освітньої парадигми

Abstract

У статті проведено аналіз формулювання та осмислення поняття компетентності в контексті педагогічної діяльності. Особливу увагу приділено різним підходам до визначення цього поняття, що пропонуються сучасними дослідниками як в Україні, так і за її межами. Розглядаються погляди вітчизняних та зарубіжних науковців, які досліджують сутність, структуру та значення компетентності для успішної реалізації педагогічних завдань. Визначено, що поняття компетентності формулюється через низку ключових категорій, таких як: поінформованість і обізнаність особистості; інтегрована здатність ефективно виконувати професійні завдання; готовність до здійснення конкретної діяльності; особистісна якість або властивість, що визначає професійну спроможність; наявність у людини відповідної компетенції; оєднання знань, умінь, навичок, норм поведінки, емоційно-ціннісного ставлення та рефлексивного аналізу; характеристика освіти, яка відображає результативність і діяльнісну спрямованість; досягнення конкретних освітніх результатів. Обов’язковими складовими компетентності визначаються такі елементи: знання, уміння, навички, практичний досвід, а також особистісні цінності та ставлення до професійної діяльності в певній сфері. На основі аналізу різноманітних підходів до визначення понять «компетентність» і «компетенція» можна зробити висновок, що на сучасному етапі розвитку освіти відсутнє чітке і однозначне розмежування цих термінів. Їхні значення часто перетинаються або використовуються як синоніми, що ускладнює їхнє впровадження в освітню практику та теоретичне обґрунтування. Компетенції виступають своєрідним «каркасом» для формування компетентності, оскільки компетентність є більш широким поняттям, яке відображає особистісний і поведінковий прояв набутого комплексу компетенцій. Компетентність є динамічним явищем, яке може формуватися та розвиватися особистістю впродовж усього життя за умови цілеспрямованої роботи над власними навичками, здібностями та вдосконаленням моделей поведінки. Цей процес включає свідому відмову від стереотипних способів мислення і поведінки, що ґрунтується на переосмисленні особистісних потреб, цінностей та мотивацій. Розвиток компетентності передбачає не лише здобуття нових знань і вмінь, а й трансформацію внутрішнього світогляду.

The article analyses the formulation and understanding of the concept of competence in the context of pedagogical activity. Particular attention is paid to different approaches to this concept proposed by modern researchers both in Ukraine and abroad. The views of domestic and foreign scholars who study the essence, structure and importance of competence for the successful implementation of pedagogical tasks are considered. It is determined that the concept of competence is formulated through a number of key categories, such as: awareness and awareness of the individual; integrated ability to effectively perform professional tasks; readiness to perform specific activities; personal quality or property that determines professional capacity; availability of appropriate competence; combination of knowledge, skills, behavioural norms, emotional and value attitudes and reflective analysis; characteristic of education that reflects the effectiveness and activity orientation. The following elements are defined as mandatory components of competence: knowledge, skills, practical experience, as well as personal values and attitude to professional activity in a particular field. Based on the analysis of various approaches to the definition of the concepts of «competency» and «competence», it can be concluded that at the present stage of education development there is no clear and unambiguous distinction between these terms. Their meanings often overlap or are used as synonyms, that complicates their implementation in educational practice and theoretical justification. Competences are a kind of «framework» for the formation of competence, since competence is a broader concept that reflects the personal and behavioural manifestation of the acquired set of competences. Competence is a dynamic phenomenon that can be formed and developed by a person throughout his or her life, provided that he or she purposefully works on his or her own skills, abilities and behavioural patterns. This process involves a conscious rejection of stereotypical ways of thinking and behaviour based on a rethinking of personal needs, values and motivations. The development of competence involves not only the acquisition of new knowledge and skills, but also the transformation of the internal worldview.