Методологічні та теоретичні аспекти вивчення модерністського роману

Abstract

На думку авторки, існує певний когнітивний дисонанс між загальною теорією і практикою наукових досліджень жанрів. Це зумовлює актуальність дослідження жанрової форми в історичному і водночас теоретичному аспекті. Романна форма періоду модернізму – саме той об’єкт, який легко узгоджує обидва аспекти дослідження. Розмаїття романних форм цього періоду ще не досліджене досить повно і глибоко, особливо з врахуванням національних потреб. У сучасному літературознавстві, незважаючи на критику традиційних підходів, все ще активно обертається система родо-жанрового поділу, впроваджена Аристотелем і канонізована класицистами. Водночас тенденція до затвердіння приписів, норм, правил обертається сумнівом у необхідності їх встановлення й антижанровим бунтом. Жанровий канон і антижанровість – це ті полюси, між якими традиція і новаторство успішно взаємодіють. Розмаїття жанрових форм модерністського роману дещо звузиться, але водночас і увиразниться, якщо зосередити увагу на жанрових новаціях кожного потужного напряму модернізму і тих жанрових прототипах, які при цьому були актуалізовані.

По мнению автора, существует определенный когнитивный диссонанс между общей теорией и практикой научных исследований жанров. Это причина для актуализации изучения жанровой формы в историческом и одновременно теоретическом аспекте. Романная форма периода модернизма – именно тот объект, который легко согласовывает оба аспекта. Разнообразие романных форм этого периода еще не изучено достаточно полно и глубоко, особенно с учетом национальных потребностей. В современном литературоведении, несмотря на критику традиционных подходов, все еще активно функционирует система родо-жанрового деления, введенная Аристотелем и канонизированная классицистами. Одновременно тенденция к затвердеванию предписаний, норм, правил оборачивается антижанровым бунтом. Жанровый канон и антижанровость - это те полюса, между которыми традиция и новаторство успешно взаимодействуют. Количество жанровых форм модернистского романа в некоторой мере сузится, но одновременно ряд станет более выразительным, если сосредоточиться на жанровых новациях каждого большого направления модернизма и тех жанрових прототипах, которые при этом были актуализированы.