Формування професійної компетентності майбутніх перекладачів засобами інтерактивних технологій

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 − теорія і методика професійної освіти. − Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Міністерство освіти і науки України. − Тернопіль, 2013. У дисертації розглянуто проблему формування професійної компетентності майбутніх перекладачів засобами інтерактивних технологій. Визначено структуру професійної компетентності майбутніх перекладачів, яка містить професійно-пізнавальний, особистісно-мотиваційний та соціально-комунікативний компоненти. Виявлено особливості формування професійної компетентності майбутніх перекладачів та обрано найбільш доцільні інтерактивні технології. Доведено ефективність педагогічних умов (реалізація системно-діяльнісного підходу, опора на психологічні особливості, що сприяють організації інтерактивної взаємодії, використання тренінгової технології як системотвірного засобу формування професійної компетентності) та моделі формування професійної компетентності майбутніх перекладачів.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. – Тернопольский национальный педагогический университет имени Владимира Гнатюка, Министерство образования и науки Украины. – Тернополь, 2013. В диссертации рассмотрена проблема формирования профессиональной компетентности будущих переводчиков средствами интерактивных технологий. Определена структура профессиональной компетентности будущих переводчиков, которая содержит профессионально-познавательный, личностно-мотивационный и социально-коммуникативный компоненты. Выявлены особенности формирования профессиональной компетентности будущих переводчиков и избраны наиболее целесообразные интерактивные технологии. Доказана эффективность педагогических условий (реализация системно-деятельностного подхода, опора на психологические особенности, способствующие организации интерактивного взаимодействия, использование тренинговой технологии как системообразующего средства формирования профессиональной компетентности) и модели формирования профессиональной компетентности будущих переводчиков.

Thesis for the Scientific Degree of the Candidate of Pedagogical Sciences in specialty 13.00.04 – Theory and Methodology of Professional Education. – Ternopil National VolodymyrHnatiuk Pedagogical University. - Ministry of Education and Science of Ukraine. – Ternopil, 2013. The thesis deals with the problem of the formation of future translators’ professional competence by means of interactive technologies. The analysis of the scientific literature showed that the problem of the formation of future translators’ professional competence hasn’t been studied sufficiently. The study of modern requirements for a qualified translator revealed the peculiarities of his/her professional competence formation. Its structure includes professional and educational, personal and motivational, and socio-communicative components. Each component meets certain criteria. The criteria of the formation of professional and educational component are: the mastery of general knowledge about translation as a professional activity, learning effective ways to solve translation problems, the ability to recognize and correct errors in translation. Personal and motivational component is investigated through the correlation of the three groups of motives of professional activity – internal, external positive and external negative, socio-communicative component – through the ability to choose the best style of professional communication in accordance with the personal characteristics of the participants in the communicative act and situational factors. The three levels of the formation of future translators’ professional competence – high, medium and low – are defined. The analysis of the current state of translators training in Ukrainian higher educational establishments showed that the students are least prepared to meet the requirements connected with professional communication and national peculiarities, taking into account the pragmatic features of translation, the use of electronic resources and new information technologies in their work, running business, including the provision of their own services, self-organization and self-development in profession. In general, the level of professional competence was slightly higher than the lowest limit of the medium level and amounted to 1.81 points (the lowest limit of the medium level is 1.67 points). The formation of each component of professional competence of translators didn’t exceed 2 points of a 3-point scale. The conclusion about the need to improve all components of translators’ professional competence was made. Matching contemporary interactive technologies and peculiarities of the formation of future translators’ professional competence allowed to choose the most appropriate technologies: homo-oriented (cooperative learning, collective and group learning, situational modeling, discussion technologies) and techno-oriented (ICT of general and professional translation assignment). The author substantiates the efficiency of pedagogical conditions (systematic-active approach, consideration of the psychological characteristics that promote effective organization of interactivity, the use of training technology as a system means of the formation of professional competence) and the model of the formation of future translators’ professional competence by means of interactive technologies. The model includes a number of units: target, conceptual, technological and diagnostically-resultant. The results of the experiment proved the effectiveness of the stated pedagogical conditions and the model. Before the experiment the bulk of the students displayed low and medium levels of professional competence. After the experiment the number of students demonstrating a high level in the experimental group has 7.5 times increased, and in the control group – 1.25 times; the number of students demonstrating the low level in the experimental group has 2 times reduced, and control group – 1.43 times. The accuracy of the results is confirmed by the Fisher ratio.