Семантико-функційні параметри метафор у поезії Сергія Жадана

Abstract

Проблема вивчення індивідуального стилю письменника останнім часом набула особливої актуальності, відповідно зріс дослідницький інтерес до розгляду системи образотворення, засобів та способів зображення в художніх текстах. Стаття присвячена розгляду метафор як вагомої естетичної складової ідіостилю Сергія Жадана. У результаті здійсненого аналізу з’ясовано, що саме метафори виступають активним засобом реалізації авторської художньої ідеї. Відсутність у сучасній філологічній літературі всебічного лінгвістичного аналізу образних засобів у поезії Сергія Жадана зумовлює актуальність дослідження. Мета статті – здійснити семантико-функційний аналіз метафор у поезії Сергія Жадана, з’ясувати особливості їх уживання та виявити прикметні риси ідіостилю письменника через розгляд метафор. Дослідження виконано на матеріалі книги поезій «Цитатник». У результаті аналізу виявлено чисельні групи атрибутивних, субстантивних і дієслівних метафор. Різноманітною у проаналізованій поезії є семантика метафор. Виявлено кілька тематичних груп атрибутивних метафор за вираженням відчуттів: метафори, які передають зорові, дотикові, звукові, запахові (одоративні) відчуття. Зазначено, що в поезії Сергія Жадана поширені метафори, які створюють колірні, звукові образи; рідко метафори виражають смакові, запахові відчуття. З’ясовано, що метафори в поетичній творчості Сергія Жадана найчастіше стосуються зображення психологічного стану ліричного героя, передають настрій людини, її емоції. Стилістично вагомі і часто вживані в поезії Сергія Жадана субстантивні метафори, одним із компонентів яких виступають абстрактні іменники – назви рис, властивостей, почуттів тощо (джаз відчаю; самотність душ; почуття морфеми; зграя слів; привид страху). Поширеною є група субстантивних метафор, які опредмечено передають стан, дію, процес (на зразок злами забуття). Такі метафори містять динамічність змісту, процесуальну компактність, створюють цікаві образи. Вагомого семантико-стилістичного навантаження письменник надає дієслівним метафорам. Зазначено, що автор активно їх уживає, за допомогою них створює динамічні образи. У поезії Сергія Жадана простежено вживання традиційних поетичних метафор, однак виявлено чисельну групу індивідуально-авторських (схиблений час; коштовний ранок; хвора провінція; маркер болю, іржа зневіри, джаз відчаю, нафта любові, бруківка неба; росте душа та ін.). З’ясовано, що за допомогою метафор письменник створює вагомі образи, виражає власне світосприйняття, бачення світу. Виявлено основні функції метафор – емоційно-експресивну та оцінну.

The problem of studying the individual style of a writer has recently acquired particular relevance, and accordingly, research interest in considering the system of image formation, means and methods of depiction in literary texts has increased. The article is devoted to the consideration of metaphors as a significant aesthetic component of Serhii Zhadan's idiostyle. As a result of the analysis, it was found out that metaphors are an active means of realizing the author's artistic idea. The absence in modern philological literature of a comprehensive linguistic analysis of figurative means in Serhii Zhadan's poetry determines the relevance of the study. The purpose of the article is to carry out a semantic and functional analysis of metaphors in the poetry of Serhii Zhadan, to find out the peculiarities of their use and to identify the characteristic features of the writer's idiostyle through the consideration of metaphors. The study was carried out on the material of the poetry book "Tsitatnyk". As a result of the analysis, numerous groups of attributive, substantive and verbal metaphors were identified. The semantics of metaphors is diverse in the analyzed poetry. Several thematic groups of attributive metaphors were identified according to the expression of sensations: metaphors that convey visual, tactile, sound, olfactory (odorative) sensations. It is noted that metaphors that create color, sound images are common in the poetry of Serhii Zhadan; rarely do metaphors express taste, odor sensations. It is found that metaphors in the poetic work of Serhii Zhadan most often relate to the depiction of the psychological state of the lyrical hero, convey the mood of a person, his emotions. Stylistically significant and frequently used in Serhii Zhadan's poetry are substantive metaphors, one of the components of which are abstract nouns - names of traits, properties, feelings, etc. (jazz of despair; loneliness of souls; feeling morphemes; flock of words; ghost of fear). A widespread group of substantive metaphors is one that objectively conveys a state, action, process (like the fracture of oblivion). Such metaphors contain dynamism of content, procedural compactness, and create interesting images. The writer gives a significant semantic and stylistic load to verbal metaphors. It is noted that the author actively uses them, using them creates dynamic images. In the poetry of Serhii Zhadan, the use of traditional poetic metaphors is traced, however, a large group of individual-authorial metaphors is revealed (crazy time; precious morning; sick province; marker of pain, rust of disbelief, jazz of despair, oil of love, cobblestones of heaven; soul grows, etc.). It is found that with the help of metaphors the writer creates significant images, expresses his own worldview, vision of the world. The main functions of metaphors are revealed - emotionally expressive and evaluative.