Організація волонтерської діяльності в умовах сільської громади

Abstract

У статті розкрито поняття «волонтер» та «волонтерська діяльність». Визначено мету дослідження, яка полягає в розкритті організації волонтерської діяльності в умовах сільської громади. Виділено найважливіші риси волонтерства, а саме: турбота про людей; солідарність і гуманна корисливість; духовна якість і громадянська чеснота; багате джерело людського досвіду; нові інтелектуальні ресурси; участь і від- повідальність як суть активної громадянської позиції; етичний стандарт, який обумовлює якість людських взаємос- тосунків; забезпечення надійної платформи для відновлення зв’язків між людьми; нове бачення соціально діяльності. Проаналізовано, що для активізації громади можна використовувати різні технології: тренінг як технологію організації волонтерської діяльності в сільській громаді, «рівний-рівному» та «Школа волонтерів». Виокремлено основні напрями соціально-педагогічної роботи у громаді з дітьми та молоддю: попередження та подолання негативних явищ у молодіжному середовищі; соціальна опіка та захист найменш захищених кате- горій дітей та молоді; соціальний супровід молоді, допомога її інтеграції в суспільство. Розкрито волонтерську діяльність у сільській місцевості як добровільна, безкоштовна допомога приватних осіб чи громадських організацій, яка спрямована на вирішення соціальних проблем сільської громади, шляхом активізації мешканців села й залучення їх до волонтерської діяльності. Досліджено, що у вирішенні проблем сільської місцевості волонтерська група не зможе діяти ефективно без підтримки інших суб’єктів соціальної роботи, а саме без органів місцевого самоврядування та різноманітних соціальних інституцій територіальної громади. Ці елементи не можуть здійснювати ефективно свою роботу відокремлено одне від одного, адже не завжди в них вистачає ресурсного потенціалу для вирішення проблем, задоволення тих чи інших потреб соціальних груп місцевої громади.

The article reveals the concepts of «volunteer» and «volunteer activity». The purpose of the study is to reveal the organization of volunteer activity in the conditions of a rural community. The most important features of volunteering are highlighted, namely: care for people; solidarity and humane self- interest; spiritual quality and civic virtue; a rich source of human experience; new intellectual resources; participation and responsibility as the essence of an active civic position; an ethical standard that determines the quality of human relationships; providing a reliable platform for restoring connections between people; a new vision of social activity. It is analyzed that various technologies can be used to activate the community: training as a technology for organizing volunteer activity in a rural community, «peer-to-peer» and «Volunteer School». The main areas of socio-pedagogical work in the community with children and youth are highlighted: prevention and overcoming negative phenomena in the youth environment; social care and protection of the least protected categories of children and youth; social support of youth, assistance in their integration into society. Volunteering in rural areas is revealed as voluntary, free assistance of private individuals or public organizations, which is aimed at solving social problems of the rural community, by activating the villagers and involving them in volunteer activities. It is studied that in solving problems of rural areas, a volunteer group will not be able to act effectively without the support of other subjects of social work, namely without local government bodies and various social institutions of the territorial community. These elements cannot effectively carry out their work separately from each other, because they do not always have enough resource potential to solve problems, meet certain needs of social groups of the local community.