Визначення поняття «штучного інтелекту» та його місце у системі цивільного законодавства України

Abstract

Метою статті є дослідження світового досвіду правового регулювання штучного інтелекту (ШІ) та визначення його правового статусу в контексті цивільного права України. Автори аналізують різні підходи до регулювання ШІ, розглядаючи його як можливий об’єкт чи суб’єкт правовідносин, та оцінюють доцільність впровадження європейського законодавства в українську правову систему. Дослідження базується на порівняльному аналізі міжнародного та національного законодавства щодо ШІ. Використано методи аналізу нормативно-правових актів, узагальнення наукових джерел, а також систем- ний підхід для оцінки правових підходів до регулювання ШІ. Особлива увага приділяється нещодавно ухваленому Закону про штучний інтелект Європейського Союзу (AI Act) та його можливому впливу на українське законодав- ство. У статті здійснено комплексний аналіз сучасних підходів до правового регулювання ШІ у різних країнах світу, зокрема в Китаї, Сінгапурі, Канаді, США та ЄС. Запропоновано аргументовану позицію щодо віднесення ШІ до об’єктів цивільних правовідносин в українському законодавстві, враховуючи його технічні характери- стики та відсутність правосуб’єктності. Автори також підкреслюють необхідність адаптації європейського досвіду для забезпечення інтеграції України в європейський правовий простір. Штучний інтелект наразі не має чітко визначеної дефініції у законодавстві, що ускладнює його правове регулювання. Враховуючи відсутність у ШІ складу правосуб’єктності та його технічні ознаки, найбільш доціль- ним є його віднесення до об’єктів цивільних правовідносин. Для ефективного регулювання ШІ в Україні рекомен- дується перейняти правові норми Європейського Союзу, що сприятиме інтеграції українських технологічних проектів до європейського ринку та забезпечить захист прав фізичних та юридичних осіб.

The purpose of this article is to investigate the global experience in regulating artificial intelligence (AI) and to define its legal status within the context of Ukrainian civil law. The authors analyze various regulatory approaches to AI, considering it as a potential object or subject of legal relationships, and evaluate the feasibility of implementing European legislation into the Ukrainian legal system. The research is based on a comparative analysis of international and national legislation on AI. The methods used include analysis of legal acts, synthesis of scientific sources, and a systematic approach to evaluate legal frameworks for AI regulation. Special attention is given to the recently adopted AI Act by the European Union and its potential impact on Ukrainian legislation. The article presents a comprehensive analysis of contemporary approaches to AI regulation in different countries, including China, Singapore, Canada, the USA, and the EU. The authors propose a well-founded position on classifying AI as objects of civil legal relations in Ukrainian law, considering its technical characteristics and lack of legal capacity. The necessity of adapting European experience is emphasized to ensure Ukraine’s integration into the European legal space. AI currently lacks a clearly defined legal definition, complicating its regulation. Given the absence of legal capacity and its technical features, it is most appropriate to classify AI as objects of civil legal relations. To effectively regulate AI in Ukraine, it is recommended to adopt the legal norms of the European Union, facilitating the integration of Ukrainian technological projects into the European market and ensuring the protection of the rights of individuals and legal entities.