Законодавча техніка та її використання у цивільно-правових нормах

Abstract

Стаття присвячена розгляду поняття законодавчої техніки та таким її прийомам як презумпція і фікція. Вказано на проблематику юридично-технічної досконало- сті нормативно-правових актів та важливості розробки понятій- но-категоріального апарату право- вої науки під час створення, оформ- лення та систематизації законів. Акцентовано увагу, що ключовим поштовхом для творення правових норм є певна суспільна проблема, яка з допомогою використання певних юридичних прийомів зна- ходить своє відображення у зако- нодавчих актах. Особливо наголо- шується на правильності побудови цивільно-правової норми та необ- хідності використання під час її формування так званого понятій- ного ряду як сукупності декількох визначень певного поняття. Окремо зосереджено увагу на розгляді таких прийомів законодав- чої техніки як презумпція і фікція, проаналізовано їх особливості в кон- тексті цивільного законодавства. З позиції міжгалузевості про- аналізовано презумцію вини та наведено необхідність приведення понятійного апарату цієї кате- горії у відповідність з вимогами положень зобов’язального права, зокрема деліктних зобов’язань. На підставі аналізу цивіль- но-правових норм наведено особли- вості такої непрямої цивільно-пра- вової презумпції, як презумпція справедливості, добросовісності та розумності. Наголошено на про- блематиці її застосування через відсутність нормативного закрі- плення. Стверджується доцільність використання фікцій в якості інструменту закріплення вимислу у нормах права. Наведено переду- мови виникнення та використання правових фікцій у законодавстві. Вказано і на аналогічні фікціям засоби регулювання суспільних від- носин. Наголошується на необхід- ності розмежування категорій пре- зумпція та фікція, оскільки досить часто ці поняття застосовуються в одному значенні. Констатується, що і презумп- ції, і фікції є необхідними засобами формалізації права та дають мож- ливість останньому більш повно та ефективно об’єктивуватися, а отже, потребують подальшого дослідження питання співвідно- шення цих правових явищ, і їх застосування у нормах цивільного законодавства.

The article deals with the consideration of the concept of legislative technique and its methods such as presumption and fiction. The problems of legal and technical perfection of normative legal acts and the importance of developing the conceptual and categorical apparatus of legal science during the creation, design and systematization of laws are pointed out. The paper focuses on the fact that the key impetus for the creation of legal norms is a certain social problem, which through the use of certain legal techniques is reflected in legislation. Particular emphasis is placed on the correctness of the construction of civil and legal norm and the need to use in its formation of the so-called conceptual series, as a set of several definitions of a particular concept. Special attention is paid to the consideration of such methods of legislative technique as presumption and fiction as well as to the analysis of their features in the context of civil legislature. From the standpoint of intersectoral approach, the presumption of guilt is analyzed and the need to align the conceptual apparatus of this category with the requirements of the provisions of Binding Law, including tort obligations. Based on the analysis of civil and legal norms, the peculiarities of such an indirect civil and legal presumption as the presumption of justice, good faith and reasonableness are given. The problem of its application due to the lack of normative consolidation is emphasized. The expediency of using fictions as a tool to enshrine figment in the norms of law is affirmed. The preconditions for the emergence and use of legal fictions in the legislation as well as similar to fictions means of regulating social relations are pointed out. The need to distinguish between the categories of presumption and fiction is emphasized, as quite often these concepts are used in the same sense. It is stated that both presumptions and fictions are necessary means of formalizing the law and allow the latter to be more fully and effectively objectified, and therefore they need further study of the relationship between these legal phenomena and their application in civil legislature.