THE NEWSPAPER «RUSLAN» AS A PRIMARY SOURCE FOR EXAMINING UKRAINIAN EMIGRATION TO BRAZIL FROM THE LATE 19th TO THE EARLY 20th CENTURY

Abstract

This scholarly article analyzes the newspaper «Ruslan» as a critical source for understanding Ukrainian emigration to Brazil during the late 19th and early 20th centuries. As a distinctive communication platform, the newspaper facilitated information exchange among Ukrainian communities in Brazil and Halychyna, providing rich insights through its diverse content, including articles, readers’ letters, and analytical pieces. By meticulously examining Ruslan’s content, researchers can develop a nuanced understanding of the social, cultural, and economic contexts of Ukrainian diaspora experience. The research explores key dimensions of Ukrainian emigration to Brazil, investigating the complex motivations behind relocation, the intricate processes of adaptation to a new environment, the multifaceted challenges encountered, and the significant contributions of Ukrainian immigrants to Brazilian societal development. Through a comprehensive analysis, the authors examine various dimensions of the Ukrainian community’s collective experience, including their engagement in public and political domains, strategic efforts to preserve cultural heritage, establishment of social and educational institutions, and dynamic interactions with other ethnic groups.

Дана наукова стаття присвячена аналізу часопису «Руслан» як важливого джерела для вивчення української еміграції до Бразилії наприкінці XIX — на початку XX ст. Часопис «Руслан» був унікальним форумом для спілкування та обміну інформацією між українською громадою в Бразилії та Галичиною. Через свої статті, листи читачів, аналітичні матеріали та інші рубрики «Руслан» надавав можливість отримати унікальний погляд на соціальний, культурний та економічний контекст, у якому функціонувала українська діаспора. У статті розглядаються такі аспекти, як мотивації еміграції українців до Бразилії, адаптація до нового середовища, проблеми та виклики, з якими вони стикалися, а також їхній внесок у розвиток бразильського суспільства. Автори аналізують різноманітні аспекти життя української громади, зокрема їхню участь у громадських та політичних процесах, збереження культурної спадщини, створення соціальних і освітніх установ, а також взаємодію з іншими етнічними групами. У часописі описані конфлікти та непорозуміння між різними етнічними та релігійними групами в поселеннях емігрантів у Бразилії наприкінці XIX — на початку XX ст. Зокрема, українські емігранти зазнавали дискримінації та переслідувань з боку польської спільноти. Польське католицьке духовенство та чиновники виявляли ворожість до українців, застосовуючи різні методи, такі як фізичне насильство, ідеологічна пропаганда та заборона будівництва українських церков і шкіл. Українські священики стикалися з неприязню польських духовних лідерів. Українська громада демонструвала рішучість і вміння відстоювати свої права та інтереси. Вони активно будували церкви та організовували релігійні обряди, навіть без дозволу місцевої влади. Це свідчить про сильну віру та національну свідомість українських емігрантів, які залишали батьківщину в пошуках кращого життя в інших країнах.