«Мовна» євроінтеграція, глобалізація і проблема ідентичності

Abstract

У статті розглядаються фактори мовної інтеграції, прагнення національних мов зберегти свою ідентич- ність, роль Європейського Союзу в цих процесах. Увага приділяється таким активним факторам інтеграції, як англо-американські запозичення та Інтернет. Розглядається дискусійне питання щодо впливу запозичень на мовну картину світу. Як протидія фактору інтеграції виступає мовна політика, спрямована на збереження ідентичності. Автори розглядають дві протилежні позиції щодо питання регіональної інтеграції у світовому геополітичному, економічному, військовому, культурному і лінгвістичному просторі: регіоналізацію як складову частину глобалізації; регіоналізацію як альтернативу глобалізації. Автори наголошують на тому, що в епоху світової глобалізації інтеграційні процеси відбуваються не тільки в економіці та культурі, а й у мові. Причому економіка і культура виступають як первинні щодо мови. Мовну інтеграцію розуміють у широкому і вузько- му значеннях. У широкому – як процес стандартизації, уніфікації мовних засобів у сферах використання мови, пов’язаних із суспільно-політичним, економічним, культурним життям сучасного суспільства. У вузькому зна- ченні – асоціюють із питаннями запозичення, передусім з англійської, причому запозичуються як нейтральні, так і експресивні засоби. Найбільш чутливо на процеси інтеграції реагують ЗМІ та всесвітня інформаційна мережа Інтернет. Найвищим ступенем мовної інтеграції є інтернаціоналізація, яка проявляється передусім у науковій, науково-технічній, політичній, міжнародно-правовій, педагогічній термінології (як результат укладання Болон- ської конвенції). Підсумовано, що нині глобалізація є одним із головних факторів і рушійних сил розвитку світової спільноти. Проблеми глобалізації, у тому числі і мовної, належать до злободенних і гострих у сучасному світі, оскільки мають загальнолюдський характер і планетарні масштаби прояву.

The article examines the factors of linguistic integration, the desire of national languages to preserve their identity, the role of the European Union in these processes. Attention is paid to such active factors of integration as Anglo- American borrowings and the Internet. The controversial issue of the influence of borrowings on the linguistic picture of the world is considered. As a counteraction to the factor of integration is the language policy aimed at preserving identity. The authors consider two points of view, two opposing opinions on the issue of regional integration in the world geopolitical, economic, military, cultural and linguistic space: regionalization as an integral part of globalization; regionalization as an alternative to globalization. The authors emphasize that in the era of world globalization, integration processes take place not only in the economy and culture, but also in the language. Moreover, economy and culture are primary in relation to language. Language integration is understood in a broad and narrow sense. In a broad sense – as a process of standardization, unification of language tools in the areas of language use related to the socio-political, economic, cultural life of modern society. In a narrow sense, it is associated with issues of borrowing, primarily from English, and both neutral and expressive means are borrowed. The media and the global information network Internet are the most sensitive to the integration processes. The highest degree of language integration is internationalization, which is manifested mainly in scientific, scientific-technical, political, international legal, pedagogical terminology (as a result of the Bologna Convention). It is summarized that today globalization is one of the main factors and driving forces of the development of the world community. The problems of globalization, including linguistic, are among the most pressing and acute in the modern world, as they are of a universal nature and have a planetary scale of manifestation.