Психосемантичні виміри переживання психоемоційних станів українцями в умовах війни

Abstract

У статті здійснюється загальний теоретичний аналіз проблеми впливу війни як стресового та травму- вального чинника на психоемоційні стани особистості. Окрема увага приділяється стислому опису психо- логічних симптомів людей із так званим «синдромом (комплексом) біженця» та їх порівнянню з населенням, яке в умовах воєнного стану залишається на території власної країни. Як емпіричний інструмент у дослідженні використано «Методику самооцінки функціонального стану (САН)» В. Доскіна й інших. Вибірку становили 209 респондентів із західних і східних областей України, а також українські емігранти. Отримані за допомогою гугл-форм первинні кількісні дані піддавалися про- цедурі факторного аналізу окремо для кожної підгрупи респондентів. За результатами факторного аналізу виокремлено та проінтерпретовано психосемантичні структури, що лежать в основі самооцінювання психоемоційних станів. У західноукраїнській субвибірці – 8 таких структур: «Оптимістична життєрадісність», «Пасивна загальмованість», «Захоплена працелюбність», «Відчуття сили», «Працездатна зосередженість», «Здорова стійкість» і «Розслаблений спокій». У східно- українській (прифронтовій) субвибірці – 5: «Оптимістична і сильна життєрадісність», «Пасивна і слабка загальмованість», «Захоплена працелюбність», «Активне здоров’я», «Спокійна і свіжа розслабленість». У субвибірці емігрантів – 8: «Песимістична загальмованість», «Щаслива радість», «Свіжа працелюб- ність», «Легка зосередженість», «Утомлена похмурість», «Щаслива перспективність», «Стійка працез- датність», «Відчуття сили». У контексті отриманих і проінтерпретованих емпіричних результатів констатовано значну спорідне- ність у психоемоційному переживанні життєдіяльності в умовах війни респондентами із західних і східних областей України. В обох відповідних підгрупах як домінантну психосемантичну основу вербалізації власних станів виокремлено «Оптимістичну життєрадісність», яка для українців із прифронтових регіонів має суттєву додаткову конотацію «сили». На відміну від споріднених результатів у двох перших субвибірках, з’ясовано, що в підгрупі вимушених українських емігрантів домінантною в цьому контексті є психосеман- тична структура «Песимістична загальмованість», що потребує свого подальшого поглибленого вивчення й аналізу.

The article provides a general theoretical analysis of the problem of the impact of war as a stressful and traumatic factor on the psycho-emotional states of the personality. Particular attention is paid to a brief description of the psychological symptoms of people with the so-called “refugee syndrome (complex)” and their comparison with the population that remains on the territory of their own country under martial law. As an empirical tool in the study, the “Test of Self-Assessment of Functional State (SAM)” by V. Doskin and others was used. The sample consisted of 209 respondents from the Western and Eastern regions of Ukraine, as well as Ukrainian emigrants. The primary quantitative data obtained with the help of Google forms were subjected to the procedure of factor analysis separately for each subgroup of respondents. Based on the results of the factor analysis, the psychosemantic structures that underlie the self-assessment of psycho-emotional states have been identified and interpreted. There are 8 such structures in the Western Ukrainian subsample: “Optimistic cheerfulness”, “Passive inhibition”, “Enthusiastic diligence”, “Feeling of strength”, “Workable concentration”, “Healthy resilience” and “Relaxed calm”. In the Eastern Ukrainian (frontline) subsample, there are 5: “Optimistic and strong cheerfulness”, “Passive and weak inhibition”, “Enthusiastic diligence”, “Active health”, “Calm and fresh relaxation”. There are 8 in the emigrants subsample: “Pessimistic inhibition”, “Happy joy”, “Fresh diligence”, “Easy concentration”, “Tired gloom”, “Happy prospects”, “Stable working capacity”, “Feeling of strength”. In the context of the obtained and interpreted empirical results, a significant affinity in the psycho-emotional experience of life in the conditions of war by respondents from the western and eastern regions of Ukraine was stated. In both respective subgroups, “Optimistic cheerfulness” is singled out as the dominant psychosemantic basis for verbalization of one’s own states, which for Ukrainians from the frontline regions has a significant additional connotation of “strength”. In contrast to the related results in the first two subsamples, it was found that in the subgroup of forced Ukrainian emigrants, the psychosemantic structure of “Pessimistic inhibition” is dominant in this context, which requires further in-depth study and analysis.