Особливості організації дистанційної професійної підготовки майбутніх вихователів у сучасних реаліях

Abstract

У статті постає питання організації якісної дистанційно-професійної підготовки майбутніх вихователів. Авторами встановлено, що успішна реалізація дистанційного формату навчання в Україні обумовлена низкою нормативно-правових актів. Відтак, вагомість проблеми встановлена метою дослідження – здійснити аналіз наявних наукових розвідок в аспекті особливостей організації дистанційної професійної підготовки майбутніх вихователів та зазначити наявні особливості навчання в ЗВО України. Авторами ґрунтовно розглянуто вітчизняний та закордонний досвід вагомості формування такого інформаційного середовища у ЗВО, де б реалізація дистанційної форми навчання була б на основі інформатизації, цифровізації та інтелектуалізації освітнього процесу. Авторами наголошується, що дистанційний формат професійної підготовки майбутніх вихователів неможливо без врахування принципу індивідуальності та використанню спектра технологій індивідуалізації. Під поняттям «дистанційна професійна підготовка майбутнього вихователя» авторами розуміється цілеспрямований процес навчання, який здійснюється на основі застосування інформаційно-комунікаційних технологій та спрямований на формування професійно значущих компетентностей у здобувачів, що готуються працювати у закладах дошкільної освіти. Розглянуто особливості організації професійної підготовки майбутніх вихователів в умовах дистанційного формату навчання: 1) врахування технологічного забезпечення та доступу до ресурсів як здобувачів освіти, так і викладачів (наприклад за допомогою Moodle, Google Classroom, Microsoft Teams); 2) врахування адаптації освітніх програм до дистанційного формату навчання (проведення відеолекцій, відеоуроків, організацію інтерактивних лекцій у вигляді, наприклад, вебінарів чи онлайн-дискусій (наприклад за допомогою WebinarJam або Google Meet); курси на Coursera чи EdX); 3) організація практичної підготовки у вигляді віртуальних педагогічних практикумів (дозволяють створити імітацію вихованого процесу на основі взаємодії з дітьми, батьками та колегами (наприклад за допомогою Mursion)); організацію спостереження за реальними заняттями через онлайн-трансляції занять у закладах дошкільної освіти чи з записаними відео (наприклад на YouTube); 4) стимулювання розвитку комунікативних та рефлексивних навичок (створення віртуальних групових проєктів (наприклад за допомогою інтерактивних інструментів, як Miro або Padlet), організовувати рефлексивні онлайн-сесії, менторські програми чи коуч-сесії для індивідуальної підтримки студентів у їх професійному розвитку); 5) організація оцінювання знань і навичок у дистанційній формі у різних форматах – онлайн-тестів (Google Forms, Quizlet або Kahoot!), контрольних робіт, підготовкою та захисту проєктних робіт (Miro, Padlet, Canva), створенню електронних портфоліо (за допомогою Mahara) тощо; 6) стимулювання формування та розвитку цифрової грамотності та цифрової компетентності. Авторами підсумовано, що дистанційна професійна підготовка майбутніх вихователів має великий потенціал для розвитку, якщо враховуються всі особливості організації навчання в умовах сучасних реалій. Перспективами подальших досліджень є глибший аналіз впливу дистанційного навчання на якість підготовки педагогів, зокрема дослідження його впливу на розвиток професійних компетентностей вихователів та їхню готовність до роботи в сучасних умовах.

The article raises the issue of organizing high-quality, distance-based professional training for future educators. The authors have established that several legal and regulatory acts regulate the successful implementation of the distance learning format in Ukraine. Thus, the significance of the problem is defined by the research objective – to analyze the available scientific studies regarding the specific features of organizing distance-based professional training for future educators and to highlight the existing characteristics of education in higher educational institutions in Ukraine. The authors thoroughly examine domestic and international experiences, emphasizing the importance of creating an information environment where distance learning is implemented based on informatization, digitalization, and intellectualization of the educational process. The authors stress that the distance format of professional training for future educators is impossible without considering the principle of individuality and using a range of technologies for personalization. The authors understand the term "distance professional training of future educators" as a targeted educational process based on applying information and communication technologies to develop professionally significant competencies in students preparing to work in preschool educational institutions. The paper explores the peculiarities of organizing professional training for future educators in a distance learning format: 1) taking into account the technological infrastructure and access to resources for both students and teachers (e.g., through Moodle, Google Classroom, Microsoft Teams); 2) considering the adaptation of educational programs to the distance learning format (conducting video lectures, video lessons, organizing interactive lectures in the form of webinars or online discussions using platforms like WebinarJam or Google Meet; courses on Coursera or EdX); 3) organizing practical training in the form of virtual pedagogical workshops (allowing for simulations of the educational process based on interactions with children, parents, and colleagues via Mursion); organizing observation of real lessons through live streams of preschool classes or recorded videos (e.g., on YouTube); 4) fostering the development of communicative and reflective skills (creating virtual group projects using interactive tools like Miro or Padlet, organizing reflective online sessions, mentorship programs, or coaching sessions for individual student support in their professional development); 5) organizing knowledge and skill assessment in distance format in various formats—online tests (Google Forms, Quizlet, or Kahoot!), written assignments, project work preparation and defense (Miro, Padlet, Canva), creating e-portfolios (using Mahara), etc.; 6) encouraging the development of digital literacy and digital competence. The authors conclude that distance professional training for future educators holds excellent potential for development, provided all the nuances of organizing learning under contemporary crisis conditions are considered. The prospects for further research include a deeper analysis of the impact of distance learning on the quality of teacher training, particularly examining its effect on the development of educators' professional competencies and readiness to work under modern conditions.