Алюзія у художньому тексті як джерело формування лінгвокраїнознавчої компетентності у підготовці майбутніх філологів (на матеріалі роману Д. Тартт «Щиголь»)

Abstract

Стаття присвячена розгляду алюзії як джерела формування лінгвокраїнознавчої компетентності студентів-філологів в умовах штучного мовного середовища. З’ясовується місце лінгвокраїнознавчої компетентності у системі підготовки майбутніх філологів та досліджуються міжпредметні зв’язки, що сприяють формуванню такої компетентності в цілому та розумінню мовних явищ у контексті зокрема. Роман сучасної американської письменниці Д. Тартт «Щиголь» демонструє надзвичайно широку тематичну атрибуцію алюзій. Серед алюзій, що можуть слугувати джерелом лінгвокраїнознавчої компетентності, виділяємо суспільно-історичні, географічні, літературні, музичні, кінематографічні та побутові. Лінгвокраїнознавча компетентність сприятиме розумінню такого культурно насиченого художнього тексту та більш глибокій його рецепції. Матеріал, відібраний на основі тексту роману Д. Тартт «Щиголь», дозволяє проаналізувати вплив культурних контекстів, відображених в алюзіях, на розвиток професійних навичок студентів та формування лінгвокраїнознавчої компетентності. Алюзія розглядається, зокрема, як культурне явище та як джерело інформації лінгвокультурного характеру. Логічним є припущення, що, створюючи алюзію, автор орієнтується на рівень культури масового читача, таким чином, кожна алюзія відображає загальнокультурний компонент, спільний для культур адресанта й адресата. Реальна дійсність, пов’язана з національно-культурним ареалом, є джерелом культурологічної маркованості мовних одиниць, тому здатність експлікувати значення алюзії означає необхідність лінгвокраїнознавчої компетентності для декодування цієї інформації. І навпаки, процес декодування алюзій є джерелом формування лінгвокраїнознавчої компетентності студентів-філологів і робить це можливим не лише на заняттях з лінгвокраїнознавства, а й літератури англомовних та німецькомовних країн.

The article deals with the allusion as a source of formation of linguistic and cultural competence of philology students in the conditions of artificial language environment. First of all, the place of linguistic and country studies competence in the system of training future philologists is determined and the interdisciplinary connections that contribute to the formation of such competence in general and to the understanding of linguistic phenomena in context in particular are investigated. The novel by the contemporary American writer D. Tartt “The Goldfinch” demonstrates an extremely wide thematic attribution of allusions; among the allusions that can serve as a source of linguistic and country studies competence, we distinguish socio-historical, geographical, literary, musical, cinematic and everyday allusions. Therefore, linguistic and country studies competence will contribute to the understanding of such a culturally rich literary text and its deeper reception. Therefore, the material selected on the basis of the text of D. Tartt’s novel “The Goldfinch” allows us to analyse the influence of cultural contexts reflected in allusions on the development of students' professional skills and, thus, the formation of linguistic and country-specific competence. Allusion is seen primarily as a cultural phenomenon and as a source of linguistic and cultural information: it is logical to assume that when creating an allusion, the author is guided by the level of culture of the mass reader and thus each allusion reflects a general cultural component common to the cultures of the addressee and the addresser. The reality associated with the national and cultural area is the source of cultural marking of linguistic units, and therefore the ability to explicate the meaning of an allusion means the need for linguistic and country-specific competence to decode this information. Conversely, the process of decoding allusions is a source of linguistic and cultural competence development for students of philology and makes it possible not only in the classroom, but also in the literature of English and German-speaking countries.