Multilingualism in foreign language teaching

Abstract

The current research examines the phenomenon of multilingualism and its implications for foreign language teaching in the European Union and Ukraine. It has been found that multilingualism represents the primary tenet of the European language policy and constitutes a fundamental aspect of language learning. Thus, the EU documents emphasize the importance of diversifying language education a foreign language is regarded as means of intercultural communication and a tool in the dialogue of global cultures and civilizations. This has resulted in the formation of a new paradigm of language teaching. The basic principles of multilingual education have been delineated, and the distinctions between multilingual education and traditional forms of foreign language teaching have been identified. It has been noted that scientific and applied research is being carried out in the EU to develop a new and effective program for foreign language teaching. It was observed that current trends in the transformation of the EU educational space led to a shift in the requirements for education in Ukraine. It has been concluded that multilingual education in Europe is a highly supported initiative at all levels of public life, with multilingualism forming the basis for the development of language competence among the EU citizens. Ukraine has established a legal framework to promote multilingualism, and initial progress has been made, although challenges remain in implementing this initiative.

Мультилінгвізм – якісна складова процесу глобалізації, яка впливає на різні сфери суспільного життя і, зокрема, на систему освіти, основним завданням якої є підготовка особистості до взаємодії з полікультурним світом. Це передбачає формування в особистості за результатами вивчення іноземних мов базової мультилінгвальної компетентності, а отже зумовлює актуальність цієї наукової розвідки. Метою статті є з’ясування впливу мультилінгвізму на парадигму навчання іноземних мов в освітніх закладах Європейського Союзу й України. Для досягнення мети використані такі методи наукового дослідження: пошуково-бібліографічний аналіз, методи емпіричного рівня (спостереження, опис, порівняння), систематизація та контент-аналіз. З’ясовано, що мультилінгвізм є основним принципом організації мовної політики Європи, однією із визначальних засад концепції вивчення мов. Тож у документах ЄС підкреслюють важливість диверсифікації мовної освіти, а іноземну мову розглядають і як засіб міжкультурного спілкування, і як інструмент у діалозі культур і цивілізацій світу. Це зумовило формування нової парадигми навчання іноземних мов. Визначено основні принципи мультилінгвальної освіти, виявлено відмінності між мультилінгвальною освітою та традиційними формами навчання іноземної мови. Констатовано, на теренах Європейського Союзу тривають науково-прикладні пошуки щодо розробки нової ефективної програми, яка б забезпечувала засвоєння іноземних мов у таких аспектах: як засобу національної та регіональної комунікації; як засобу міжнародної комунікації; як засобу досягнення громадської злагоди; як засобу особистого лінгвокомунікативного розвитку. Зазначено, що сучасні тенденції трансформації освітнього простору Європейсього Союзу зумовили зміну вимог до світи в Україні, що передбачає впровадження іноземних мов в освітні пріоритети, в обов’язкову компетентнісну складову моделі сучасної особистості. Основним завданням закладів освіти стає формування базової мультилінгвальної компетентності, підготовка особистості до взаємодії з мультилінгвальним і полікультурним світом. Зроблено висновок, що мультилінгвальна освіта у Європі має потужну підтримку на всіх рівнях суспільного життя, а мультилінгвізм є підґрунтям для формування мовної компетентності громадян ЄС. В Україні на законодавчому рівні створено умови для розвитку мультилінгвізму, зроблено перші успішні кроки, хоча існують і певні проблеми у реалізації такої ініціативи.