Contrasting a model modelling of perception COVID-19

Abstract

Mitigation policies, as their objective is the informative control of the pandemic in terms of its effects on public health, stand out because they consider risks as inherent to social communication. In this sense, the objective of this work was modelling the social perception of the risks associated with the SARS CoV-2 and Covid-19 pandemics. Axes, trajectories and relationships between categories were established that explain and anticipate the effects of confinement and social distancing strategies, alluding to the extension of the study in confinement and high-risk settings such as hospitals, the adoption of self-care and adherence to treatment. from the impact of the pandemic on the parties involved.

Політика пом’якшення наслідків, метою якої є інформативний контроль пандемії з точки зору її впливу на громадське здоров’я, виділяється тим, що враховує ризики як невід’ємну частину соціальної комунікації. У цьому сенсі метою цієї роботи було моделювання соціального сприйняття ризиків, пов’язаних з пандеміями SARS CoV-2 та Covid-19. Було встановлено вісі, траєкторії та зв’язки між категоріями, які пояснюють і передбачають наслідки ізоляції та стратегій соціального дистанціювання, посилаючись на розширення дослідження в умовах ізолювання та в умовах високого ризику, таких як лікарні, місця для самообслуговування. Констатовано, що теорія сприйняття безпеки базується на дев’яти вимірах самої безпеки, пов’язаних із територією, нацією, громадянством, громадськістю, приватним життям, людиною та Інтернетом. З’ясовано, що безпека людини є фактором, який найбільше відображає перцептивну структуру безпеки. У контексті дослідження безпеки людини вдалося помітити наявність конфлікту між державотворцями (правителями) та громадянами (керованими), а також появ громадянської та приватної безпеки. Стосовно досліджень безпеки, де виділяється постійна примусова та переконлива вибудова державних стосунків з громадянами. Це дослідження показало, що безпека людини є виміром, який пояснює відмінності та схожість між правителями та керованими. Розвиток цього виміру дозволить нам помітити перехід від системи примусу до системи переконання. З’ясовано, що сприйняття безпеки є багатовимірним психологічним феноменом, яке випливає зі взаємодії влади та громадян щодо запобігання злочинності, здійснення правосуддя та соціальної реабілітації. Внесок цього дослідження стосується надійності та валідності інструменту, який вимірював сім вимірів безпеки: територіальний, національний, людський, державний, публічний, приватний і цифровий. Дослідження громадської безпеки дає можливість пояснити це явище з позиції ефективності та результативності, але в цій роботі було досліджено появу цього феномену на основі вивчення структури сприйняття особистості, громадянина, суспільного, людського, національного і територіального порядків.