O WYRAŻENIACH NA UKRAINIE / W UKRAINIE W TWÓRCZOŚCI JULIUSZA SŁOWACKIEGO

Abstract

Дмитро Павличко у своїх численних публічних виступах – я особисто мав нагоду слухати його кілька разів, зокрема на циклічній конференції «Діалог двох культур», яка відбувається щороку в перших числах вересня в Кременці – зазначав, що Словацький першим «визнав» Україну, бо у своїх творах він писав w Ukrainie, а не na Ukrainie, як донедавна диктували коректні публікаці в Польщі. Цю позицію Дмитро Павличко письмово відобразив у своїй рідко цитованій статті «Юліуш Словацький і Україна» (Pawłyczko 1999; див. також Павличко Д. В. 2017–2018, див. Дирибало 2008: 38). Пошук у вибраних збірках творів Юліуша Словацького дозволяє зробити висновок, що спостереження Дмитра Павличка є влучним. У творах Словацького справді переважають вирази з прийменником w. Однак його висновок про те, що Словацький є першим, хто «визнав» Україну, не видається обґрунтованим. Адже Дмитро Павличко не бере до уваги історичний контекст, наприклад, не запитує, яку територію польською мовою називали Україною в першій половині 19 століття. У цій статті я намагаюся поглянути на цю проблему в контексті сучасної дискусії про висловлювання w Ukrainie / na Ukrainie польською мовою.