Please use this identifier to cite or link to this item:
http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/32969
Title: | Формування професійного іміджу в майбутніх молодших бакалаврів-журналістів в процесі підготовки у закладах фахової передвищої освіти |
Other Titles: | Formation of professional image of future junior bachelors of journalism in the process of training in institutions of professional higher education |
Authors: | Юєюань, У. Yueyuan, Wu. |
Bibliographic description (Ukraine): | Юєюань У. Формування професійного іміджу в майбутніх молодших бакалаврів-журналістів в процесі підготовки у закладах фахової передвищої освіти : дис. ... наук. ступеня д-ра філософії : 01 : 015 / Тернопільський нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка. Тернопіль, 2024. 380 с. |
Issue Date: | 2024 |
Keywords: | імідж професійний імідж професійна підготовка фахові молодші бакалаври-журналісти професія коледжі освітнє середовище освітній процес педагогічна технологія педагогічні умови тренінг комунікація професійно-мовленнєва компетентність image professional image professional training professional junior bachelors of journalism profession colleges educational environment educational process pedagogical technology pedagogical conditions training communication professional and speech competence |
Abstract: | Роботу присвячено вивченню теоретичних, методичних та практичних
аспектів формування професійного іміджу (іміджування) у здобувачів освіти
за спеціальністю 061 Журналістика, які навчаються у закладах фахової
передвищої освіти. На підставі систематизації філософських, соціологічних,
психологічних і педагогічних напрацювань встановлено, що імідж є
феноменом міждисциплінарного наукового дослідження, який розглядаємо як
образ, який особистість формує цілеспрямовано з метою емоційного й
психологічного впливу та створення враження або думки оточуючих про себе.
У ході дослідження з’ясовано, що до основних складових іміджу належать:
зовнішній вигляд (портретні характеристики); іміджева символіка (ім’я,
особистісні символи, атрибутика); соціально-рольові характеристики
(репутація, амплуа, місія); індивідуально-особистісні властивості (якості,
стиль взаємин, пропаговані та базові цінності). Опрацювання психологопедагогічної та методичної літератури вможливило виокремлення сутнісних і
змістових характеристик іміджу, а також основних його функцій та видів.
Проаналізовано наукові підходи до розуміння професійного іміджу,
який розглядаємо як узагальнений та символічний образ конкретної професії,
що охоплює стійкі характеристики й особистісні якості, професійні цінності
та риси фахівців-професіоналів, які цілеспрямовано будуть формуватися для
забезпечення якісної інтеграції в обраній професії. Журналісти як суб’єкти
професійної діяльності розглядаються у науковій літературі у декількох «амплуа»: комунікатори, психологи, соціологи, педагоги, вихователі,
письменники, актори, режисери, підприємці, менеджери та ін. Установлено,
що професійний імідж журналіста має дуже багато спільних рис з
педагогічним та політичним іміджем.
У дослідженні наукову дефініцію «професійний імідж майбутнього
фахового молодшого бакалавра-журналіста» трактуємо як ментальну
конструкцію, що охоплює сформовану систему почуттів, мотиваційнооцінних якостей, базується на зовнішній харизмі, здійснює емоційнопсихологічний вплив з метою популяризації ЗМІ та ефективного виконання
професійних обов’язків. Основне призначення професійного іміджу полягає у
спонуканні електорату до захоплення особистими й професійними якостями
журналіста та стимулювання бажання наслідувати його вчинки і поведінку.
Головною метою професійного іміджу є зреалізована можливість передати
позитивну інформацію про себе, про особистісні та професійні ідеали,
властивості, плани та дії.
З психолого-педагогічної точки зору професійний імідж охоплює
сформовану систему почуттів, мотиваційно-оцінних якостей, які відіграють
вагому роль для ефективної й компетентної реалізації професійних функцій та
якісної реалізації усього спектру професійних обов’язків, адже забезпечує
можливість адекватно співвідносити свої об’єктивні характеристики з
еталоном до якого прагне майбутній професіонал, що працюватиме у медіапросторі. Адекватно підібраний та сформований професійний імідж дозволяє
розширити коло прихильників ЗМІ, збільшити рейтинги, оскільки формує
рівень довіри споживачів (широких верств населення) до інформаційного
контенту.
Виокремлено й проаналізовано культурні аспекти (інтелектуальний;
габітарний; мовний; середовищний; артистичний), особливості (адекватність;
оригінальність; пластичність; продуктивність), головні елементи (візуальний,
аудіальний, професійний, внутрішній), ключові характеристики (динамічне
новоутворення, що може змінюватися; не завжди співпадає з особистісним іміджем; визначається суб’єктивним сприйняттям), ознаки (правдоподібність
та вірогідність; яскравість, привабливість й доступність для розуміння;
цікавість для широких верств населення; цілісність; маніпулятивний характер)
професійного іміджу майбутніх фахових молодших бакалаврів-журналістів. У
семантичній площині досліджено маски-іміджу (харизматична,
маніпулятивна, реноме, стильова, естетична, ігрова), які можуть
використовувати майбутні фахівці журналісти під час іміджування.
У структурі професійного іміджу майбутніх фахових молодших
бакалаврів-журналістів виокремлено мотиваційно-ціннісний, когнітивнознаннєвий, комунікативно-діяльнісний, особистісно-рефлексивний
компоненти. Так, мотиваційно-ціннісний компонент передбачає
сформованість потреб та мотивів, охоплює сукупність особистісних і
професійних цінностей, якими має оволодіти майбутній журналіст.
Когнітивно-знаннєвий компонент охоплює осмислення закономірностей і
теоретичних аспектів іміджевої діяльності, а також усвідомлення доцільності
активного й цілеспрямованого застосування технік іміджмейкінгу. Основою
комунікативно-діяльнісного компоненту є комунікативна компетентність та
практичні вміння і навички. Особистісно-рефлексивний компонент
концентрує прояви особистісних властивостей, рис та якостей характеру, а
також охоплює рефлексію іміджування під час навчання у коледжі. Обрано по
два показники до кожного компоненту та виокремлено високий (творчий),
середній (достатній), низький (неналежний) рівні сформованості
професійного іміджу майбутніх фахових молодших бакалаврів-журналістів.
З метою підвищення результативності іміджування обґрунтовано
вагомість педагогічної технології, яку розглядаємо як комплексний практично
орієнтований та системний процес, що охоплює ідеї та способи організації
практичної діяльності у площині планування та здійснення цілеспрямованої
роботи з формування професійного іміджу у майбутніх фахових молодших
бакалаврів-журналістів. Педагогічна технологія виступає як методологічна
програма та практична діяльність з іміджування. У процесі розробки педагогічної технології до уваги було взято ознаки (діагностичне
цілеутворення; результативність; економічність; алгоритмованість;
проєктованість; цілісність; керованість; візуалізація), методичні аспекти
(науково-методичний; узагальнено-описовий; процесуально-дієвий),
методологічні вимоги (системність, концептуальність, цілісність,
ефективність, керованість, відтворюваність) та параметри. Авторська
педагогічна технологія формування професійного іміджу у майбутніх фахових
молодших бакалаврів-журналістів має мету, чіткі завдання й базується на
конкретних наукових теоріях і концепціях; охоплює сукупність
загальнонаукових принципів, методичних підходів, практичних
інтерактивних та спеціальних методів, технік і прийомів іміджмейкінгу;
передбачає реалізацію послідовних етапів практичної діяльності з
іміджування; включає обґрунтоване науково-методичне забезпечення
практичної діяльності з формування професійного іміджу; містить конкретні
параметри оцінки рівневого стану сформованості усіх компонентів;
спрямована на отримання позитивного результату у процесі іміджування в
освітньому середовищі коледжу.
На основі використання педагогічного моделювання розроблено
графічну модель педагогічної технології формування професійного іміджу
майбутніх фахових молодших бакалаврів-журналістів, яка охоплює три блоки:
концептуальний (мета, завдання, наукові теорії й концепції, методологічні
підходи та принципи); змістовий (освітнє середовище коледжу (освітні
компоненти, практична підготовка, наукові гуртки, тренінги) та педагогічні
умови); процесуальний (техніки й прийоми іміджмейкінгу, інтерактивні та
спеціальні методи організації іміджування, етапи формування професійного
іміджу, компоненти, рівні, результат).
Провідна роль у формуванні професійного іміджу в майбутніх фахових
молодших бакалаврів належить педагогічним умовам. Унаслідок обговорення
даного питання з фахівцями циклових комісій, які були залучені до
експериментального дослідження, вибрано три педагогічні умови, як-от: стимулювання мотиваційно-ціннісної сфери іміджування на основі
запровадження в освітньому середовищі коледжу ігрової діяльності;
активізація навчально-пізнавальної діяльності з формування професійного
іміджу на основі використання інтерактивних семінарів; розвиток
комунікативної та рефлексивної сфери здобувачів під час іміджування
засобами тренінгових технологій. З метою впровадження першої педагогічної
умови освітній процес був збагачений ігровою (ділові, рольові, імітаційні)
діяльністю, розроблено портфоліо інтерактивних методів (проблемні ситуації,
кейси, вправи, імітаційні та рольові ігри, дискусії, дебати), а також
запропоновано у виховній роботі науковий гурток «Іміджмейкери». Друга
педагогічна умова була зреалізована шляхом впровадження інтерактивних
семінарів та використанням інтерактивних засобів й прийомів (групових
дискусій, проективного малювання, аналізу ситуацій, інтерактивних вправ)
під час вивчення навчальних дисциплін «Основи журналістики» та
«Професійні стандарти та професійна етика». Третя педагогічна умова
передбачала використання в освітньому середовищі коледжу тренінгової
програми «Мистецтво самопрезентації та створення професійного іміджу».
З метою формування професійного іміджу в освітній процес здобувачів
освіти ЕГ впроваджено розроблену педагогічну технологію та педагогічні
умови. Результати експериментального дослідження засвідчили, що у
майбутніх фахових молодших бакалаврів-журналістів ЕГ досягнуто суттєвих
позитивних результатів іміджування, що сприяло вдосконаленню всіх
компонентів професійного іміджу, натомість у КГ математично значущих
результатів не зафіксовано. Результати експерименту підтверджено на основі
використання критерію Колмогорова-Смірнова.
Проведене наукове дослідження має теоретичну значущість для
подальшого вивчення та розв’язання проблеми формування професійного
іміджу під час організації освітнього процесу в майбутніх фахових молодших
бакалаврів-журналістів та зможе використовуватися викладачами циклової
комісії для удосконалення професійної підготовки у закладах фахової передвищої освіти. Матеріали дослідження можуть бути використані
науковцями, фахівцями-практиками закладів фахової передвищої освіти при
підготовці навчальних курсів, тренінгів та для вдосконалення практичної
діяльності з іміджування; кураторами й т’юторами під час проєктування
виховних заходів, які спрямовані на мотивування здобувачів освіти до
діяльності з формування професійного іміджу.
Практичне значення дослідження полягає в розробці й упровадженні у
професійну підготовку майбутніх фахових молодших бакалаврів-журналістів
педагогічних інновацій, що передбачають використання тренінгових
(«Мистецтво самопрезентації та створення іміджу») та інтерактивних
технологій (ігрові, діалогічно-дискусійні, аналізу конкретних ситуацій), які
сприяють формуванню професійного іміджу. Розроблено діагностичний
інструментарій для дослідження стану сформованості професійного іміджу;
організовано роботу наукового гуртка «Іміджмейкери»; систематизовано
портфоліо, що охоплює навчально-методичні матеріали для організації
освітнього процесу з дисциплін професійного спрямування на основі
використання інтерактивних методів (проблемні ситуації, кейси, вправи,
імітаційні та рольові ігри, дискусії, дебати). Основні положення, методичні і
практичні висновки, джерельна база дисертаційного дослідження можуть бути
корисними для педагогічних працівників, які здійснюють професійну
підготовку здобувачів освіти за спеціальністю 061 Журналістика у закладах
фахової передвищої освіти. The work has been devoted to the research of theoretical, methodological and practical aspects of professional image formation (image-making) in students of specialty 061 Journalism, who have been studying in institutions of professional higher education. Based on the systematization of philosophical, sociological, psychological and pedagogical developments, it has been established that image is a phenomenon of interdisciplinary scientific research, which is considered as an image that a person forms purposefully for the purpose of emotional and psychological influence and creating an impression or opinion about himself or herself. The author has found that the main components of the image include: appearance (portrait characteristics); image symbols (name, personal symbols, attributes); social and role characteristics (reputation, role, mission); individual and personal properties (qualities, style of relationships, promoted and basic values). The analysis of psychological, pedagogical and methodological literature has made it possible to identify the essential and substantive characteristics of the image, as well as its main functions and types. The author has analyzed the scientific approaches to understanding the professional image, which has been considered as a generalized and symbolic image of a particular profession, which includes stable characteristics and personal qualities, professional values and traits of professional specialists that will be purposefully formed to ensure quality integration in the chosen profession. Journalists as subjects of professional activity have been considered in the scientific literature in several «roles»: communicators, psychologists, sociologists, teachers, educators, writers, actors, directors, entrepreneurs, managers. It has been established that the professional image of a journalist has many similarities with the pedagogical and political image. In the research, the scientific definition of «professional image of a future professional junior bachelor of journalism» has been interpreted as a mental construct that encompasses a formed system of feelings, motivational and evaluative qualities, is based on external charisma, and has an emotional and psychological impact in order to popularize the media and effectively perform professional duties. The main purpose of a professional image is to encourage the electorate to admire the personal and professional qualities of a journalist and to stimulate the desire to imitate his or her actions and behavior. The main goal of a professional image is to convey positive information about oneself, personal and professional ideals, qualities, plans and actions. From a psychological and pedagogical point of view, professional image includes a formed system of feelings, motivational and evaluative qualities that play a significant role in the effective and competent implementation of professional functions and the quality of the entire range of professional duties, as it provides an opportunity to adequately compare one's objective characteristics with the standard to which a future professional working in the media space aspires. An adequately selected professional image allows expanding the circle of media supporters and increasing ratings, as it forms the level of consumer (general public) trust to the information content. It has been identified and analyzed cultural aspects (intellectual; habitual; linguistic; environmental; artistic), features (adequacy; originality; plasticity; productivity), main elements (visual, auditory, professional, internal), key characteristics (dynamic new formation that can change; does not always coincide with the personal image; is determined by subjective perception), signs (believability and credibility; brightness, attractiveness and accessibility for understanding; attractiveness for the general population; integrity; manipulative nature) of the professional image of future professional bachelors of journalism. In the semantic plane, the author has investigated the image masks (charismatic, manipulative, reputation, style, aesthetic, game) that can be used by future professional junior bachelor's degree journalists in the process of image-making. The structure of the professional image of future professional junior bachelors of journalism includes motivational and value, cognitive and knowledge, communicative and activity, and personal and reflective components. Thus, the motivational and value component implies the formation of needs and motives, covers a set of personal and professional values that a future journalist should master. The cognitive and knowledge component includes understanding the patterns and theoretical aspects of image-making activities, as well as realizing the feasibility of active and purposeful use of image-making techniques. The basis of the communicative-activity component is communicative competence and practical skills. The personal-reflective component concentrates on the manifestations of personal characteristics, traits and qualities of character, and also covers the reflection of image-making during college studies. Two indicators for each component have been selected and identified high (creative), medium (sufficient), and low (inadequate) levels of professional image formation of future professional junior bachelors of journalism. In order to increase the effectiveness of image formation, the importance of pedagogical technology has been substantiated, which is considered as a complex practically oriented and systematic process that includes ideas and methods of organizing practical activities in the field of planning and implementing targeted work on the formation of a professional image in future professional junior bachelor's journalists. Pedagogical technology acts as a methodological program and practical activity in image formation. In the process of developing the pedagogical technology, we took into account the features (diagnostic goal setting; effectiveness; efficiency; algorithmicity; projectability; integrity; controllability; visualization), methodological aspects (scientific and methodological; generalized and descriptive; procedural and effective), methodological requirements (systematic, conceptual, integrity, efficiency, controllability, reproducibility), and parameters. The author's pedagogical technology of the formation of professional image in future professional junior bachelors of journalism has a goal, clear tasks and has been based on specific scientific theories and concepts; covers a set of general scientific principles, methodological approaches, practical interactive and special methods, techniques and methods of image-making; provides the implementation of successive stages of practical image-making activities; includes a well-grounded scientific and methodological support for practical activities on the formation of professional image; contains specific parameters for assessing the level of formation of all components; it is aimed at obtaining a positive result in the process of image formation in the educational environment of the college. Based on the usage of pedagogical modeling, a graphical model of pedagogical technology for the formation of professional image of future professional junior bachelors of journalism has been developed, which includes three blocks: conceptual (purpose, objectives, scientific theories and concepts, methodological approaches and principles); content (educational environment of the college (educational components, practical training, scientific circles, trainings) and pedagogical conditions); procedural (techniques and methods of image-making, interactive and special methods of organizing image-making, stages of professional image formation, components, levels, results). The leading role in the formation of professional image in future professional junior bachelors belongs to pedagogical conditions. As a result of discussing this issue with the specialists of the cycle commissions involved into the experimental research, three pedagogical conditions were selected, namely: stimulation of the motivational and value sphere of image formation through the introduction of game activities in the educational environment of the college; activation of educational and cognitive activities for the formation of professional image through the use of interactive seminars; development of the communicative and reflective sphere of applicants during image formation by means of training technologies. In order to implement the first pedagogical condition, the educational process has been enriched with gaming (business, role-playing, simulation) activities, a portfolio of interactive methods (problem situations, cases, exercises, simulation and role-playing games, discussions, debates) has been developed, and a scientific club «Image Makers» has been proposed in the educational work. The second pedagogical condition has been implemented through the introduction of interactive seminars and the usage of interactive tools and techniques (group discussions, projective drawing, situational analysis, interactive exercises) during the study of the disciplines «Fundamentals of Journalism» and «Professional Standards and Professional Ethics». The third pedagogical condition has involved the usage of the training program "The Art of Self-Presentation and Creating a Professional Image" in the college's educational environment. In order to form a professional image, the developed pedagogical technology and pedagogical conditions have been introduced into the educational process of EG students. The results of the experimental study showed that the future professional junior bachelors of journalism of the EG achieved significant positive results of image formation, which contributed to the improvement of all components of the professional image, while in the CG no mathematically significant results were recorded. The results of the experiment were confirmed by using the KolmogorovSmirnov criterion. The conducted scientific research has theoretical significance for further study and solution of the problem of professional image formation during the organization of the educational process for future professional junior bachelors of journalism and can be used by teachers of the cycle commission to improve professional training in institutions of professional higher education. The research materials can be used by scientists, practitioners of professional higher education institutions in the preparation of training courses, trainings and to improve practical image-making activities; curators and tutors in the design of educational activities aimed at motivating students to work on professional image formation. The practical significance of the research lies in the development and implementation of pedagogical innovations in the professional training of future professional junior bachelors of journalism, which involve the usage of training («The Art of Self-Presentation and Image Creation») and interactive technologies (game, dialogic-discussion, case study) that contribute to the formation of a professional image. Diagnostic tools for research of the state of professional image formation have been developed; the work of the scientific club «Image Makers» has been organized; a portfolio covering teaching and methodological materials for organizing the educational process in professional disciplines based on the use of interactive methods (problem situations, cases, exercises, simulation and roleplaying games, discussions, debates) has been systematized. The main provisions, methodological and practical conclusions, and source base of the dissertation research may be useful for pedagogical staff who provide professional training for students majoring in 061 Journalism in institutions of professional higher education. |
Description: | Захист відбувся : 3 травня 2024 р. об 11:00, 24 аудиторія (головний корпус). |
URI: | http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/32969 |
Appears in Collections: | Педагогічні науки |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
Dis_Yuieiuan.pdf | 12,76 MB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.